Дівчина переходила дорогу поза пішохідним переходом, як на швидкості її збила іномарка. Водій після скоєного не зупинився, не пригальмував, а чимдуж рвонув уперед. Свідки аварії впізнали автомобіль на болгарській реєстрації, на якому їздить місцевий 20-річний мажор. Водія-втікача згодом затримали. Розповідають, що через годину після аварії він прийшов із адвокатом до поліції і зізнався в скоєному. Пише “Нова…“.

Начальник місцевого відділення поліції Вадим Міжнов повідомив, що дівчина стояла на зупинці й чекала родичів. Коли вони припаркувалися з іншого боку дороги, потерпіла почала переходити проїжджу частину за межами пішохідного переходу, який за сорок метрів. Проте перейти безпечно не вдалося — потрапила під колеса іномарки, водій не встиг загальмувати. Чоловік у скоєному зізнався, а не зупинився, бо злякався того, що сталося.

Як повідомив «НОВІЙ…» адвокат родини загиблої дівчини Олександр Голоден, 5 квітня Тернопільський міськрайонний суд обрав запобіжний захід для водія Mercedes у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, на транспортний засіб накладено арешт. Після затримання у нього взяли кров для перевірки на вміст алкоголю та наркотичних речовин.

Очевидці аварії довго не могли прийти до себе від страшної картини, обурювалися, що водій бездумно гнав на шаленій швидкості людною вулицею… До того ж, говорять, що це були перегони між двома автівками. Потрощене тіло дівчини кілька годин лежало прикрите на асфальті, поки тривали слідчі дії. Поруч ридали батьки загиблої…

Збив насмерть і помчав далі…

20 квітня Зоряні мало виповнитися 17. Дівчина була другокурсницею Заліщицького аграрного коледжу. Перед тим закінчила Дорогичівську школу. Її мама пані Марія — фельдшер у Шутроминцях, тато Володимир займається будівельними роботами. Подружжя має ще двох молодших синочків — 8-річного Василька та 4-річного Андрійка.

— Величезна трагедія раптово увірвалася в родину Лапінських. Загибель їхньої доньки — непоправна втрата, — висловив співчуття староста Дорогичівської сільської ради Віталій Зятик.

У Заліщиках розповідають, що водій Mercedes — з родини місцевих бізнесменів, що його хресний — відомий екс- посадовець.

— Наступного дня після аварії до нас додому приїжджав цілий бус людей від водія, який збив нашу Зорянку… — витирає сльози мати загиблої. — Нас тоді з чоловіком не було, возили тіло на розтин до Борщова, бо в Заліщиках нема патологоанатома. Вдома у нас залишилася донька мого брата, налякалася бідолашна юрби незнайомців. Казали їй, що хочуть дати нам гроші, що будуть утримувати дітей, просили простити, мовляв, зараз Великий піст. Племінниця покликала ще одну родичку і випровадили їх з подвір’я. Потім родичі водія телефонували до мого брата, запитували, чи можна приїхати на похорон, до могили. Ми заборонили. Нам боляче зараз бачити їх, говорити з ними… Нічого не хочемо від них, будемо добиватися справедливого покарання. Різне буває на дорозі, але як можна влаштовувати перегони на одній із центральних вулиць міста?.. Мій чоловік бачив усе на власні очі. Він зі своїм братом, шваґром та ще трьома хлопцями з села зупинилися з іншого боку дороги. Вони бригадою штукатурять у райцентрі, тож щодня повертаються до села. Зорянка не хотіла ночувати в гуртожитку, приїжджала з батьком додому. У ті фатальні хвилини  донька побачила тата, помахала йому рукою, усміхнулася і почала переходити дорогу. Подивилася в різні боки, пропустила одне авто, інше бачила, але не сподівалася, що воно так швидко вискочить. Усі стверджують, що водій летів, що це були перегони. Мій чоловік побачив авто на шаленій швидкості. «Зорянко, машина…» — крикнув. Сильний удар, свист… Автомобіль, як кажуть очевидці, їхав зі швидкістю не менше 150 км/год. Прикро, що донька не пішла на пішохідний перехід, що за 20 метрів. Водій навіть не гальмував… Він місцевий, знає, що поруч лікарня, ходять хворі, літні люди. Тіло Зорянки пролетіло 30 метрів…

Удар був настільки сильний, що їй відірвало ногу, потрощило голову, переламало хребет, пошкодило внутрішні органи… Смерть настала миттєво. Про страшне мені повідомила родичка. Коли я приїхала, Зорянка ще лежала на дорозі. На місці ДТП працювала районна поліція, згодом приїхала обласна. Досі нам не повідомили, в якому стані був водій. Мешканці Заліщиків розповіли, що він не вперше влаштовував гонки. Нам порадили взяти адвоката, щоб страву не зам’яли… Наша Зоряна була дуже довірлива, життєрадісна, добра. Братики чекали її, бо завжди привозила їх гостинці. Того дня ми кілька разів з нею розмовляли по телефону. Навіть за півгодини до трагедії. Донька казала, що з подругою пофотографується у парку. Я завжди просила її бути уважною. особливо на дорозі, бо вона нездужала на епілепсію. Просила переходити дорогу спокійно, подалі від автомобіля, щоб не сталося нападу. Зорянка була обережною. Думаю, що вона просто не сподівалася, що авто вискочить за секунди. Важко нам без неї… Фотографії. одяг, зошити – все нагадує про донечку. Вона була нашою помічницею, потіхою, розрадою. Водій забрав її у нас… Як таке простити?..