Тернопільщина знову у жалобі. Ворожа куля забрала життя ще одного хороброго  сина української землі. 15 травня снайпер поцілив у ліву легеню Івана Кураша, жителя села Литвинів Підгаєцького району.  Чоловік від отриманого поранення помер у військовому госпіталі міста Гірське Луганської області.

18 травня тіло бійця зустріли у рідному селі. «Такий молодий, хоробрий. Йому б ще жити і жити», – плачучи зітхали сусіди.

26 травня Іван мав відсвяткувати 33-річчя. Люди у селі подейкують, що життя в нього було непростим, адже виховувався без матері. Однак виріс дуже людяним, добрим і відважним, пише Свобода.

Сусіди розповіли, що мати Івана померла, коли він ще до школи ходив. Їх з братом виховував тато. Важко їм було, що тут сказати, але з Божою поміччю давали раду.

Секретар сільської ради Михайло Миколайович Бандура додав, що Іван кілька разів був в АТО. Спершу його мобілізували. А в лютому цього року уже втретє відправився на схід, щоб обороняти терени держави. Служив за контрактом.

«Востаннє приїжджав у село в березні. Тоді раптово помер його батько. Медики сказали – від ішемічної хвороби. Іван дуже плакав, адже залишився сам», – розповіли односельчани.

Як з’ясувалося, його рідний брат теж загинув кілька років тому. Він разом із дітьми відпочивав на озері. Діти запливли на глибину і почали тонути. Батько, не гаючи ні секунди, стрибнув у воду і врятував переляканих дітей. Однак сам не зміг вибратися із водяної пастки.

«То певно карма у них така – помирати героїчною смертю. Один рятував життя дітей і загинув, а другий обороняв терени власної держави і поліг від ворожої кулі», – каже секретар сільради.

В Івана залишилася 12-річна донька. Сімейне життя у чоловіка не склалося, з дружиною були розлучені. У них часто виникали конфлікти, тож з донечкою, бувало, бачився потай…

Похоронили бійця 19 травня у рідному селі зі всіма почестями. Проводжати Івана в останню дорогу зібрався весь Литвинів. З часом, кажуть у сільраді, на могилі бійця встановлять пам’ятник на знак подяки і пошани за його героїзм і любов до Батьківщини.

Зоряна ДЕРКАЧ