Якщо ви часто буваєте на вулиці Валовій, то, звісно, просто не могли не помітити новенької кав’ярні з чудернацькою назвою «Скаварідка», що з’явилася тут півтора місяця тому. Передусім тому, що у ній прозорі скляні стіни, через які перехожі похапцем кидають зацікавлені погляди: мовляв, що ж там? Ті, хто уже  побував по той бік скляної стіни, знають, що там — дуже тепло, затишно і смачно.

«Основна ідея нашої торгової марки — пропонувати якісну каву за доступною ціною, обсмажену в Україні і для українців», — каже 30-річний співвласник «Скаварідки» Віталій Шашурін.

Але чому саме кава? Чому ж все-таки гойдалки? І чому «Скаварідка»?

— Коли ми відкривали дружню ресторацію «Мамонт», співвласником якої я є також, на мою долю випало запускати бар, — розповідає Віталій Шашурін. — Приблизно півроку я був там єдиною людиною, яка стояла за барною стійкою. Саме тоді й захопився кавою. Щоб вдосконалити свої «кавові» вміння та знання, їздив на навчання до Львова, зрозумів, що зможу серйозно працювати у цьому напрямку. Так десь два роки тому з’явилася ідея обсмажування кави і створення власної торгової марки. Спочатку пропонували нашу каву тільки у «Мамонті», та уже понад рік на нашому кавовому зерні в Тернополі працюють 15 закладів харчування. Але вбачали проблему у тому, що кінцевий споживач не міг купити зерно. Саме тому я та Назар Андрушко, з яким ми є співвласниками «Скаварідки», й вирішили зробити кав’ярню. Власне, це навіть більше магазин кави, аніж кав’ярня, тобто ми спеціалізуємося на продажі кавового зерна й на власному виробництві. Основна наша «фішка» — це те, що ми як виробники контролюємо всі процеси: від закупки зеленого зерна (це 100% арабіка з різних країн) до смаження, пакування та приготування напою.

Приміщення для «Скаварідки» шукали дуже довго. Підвернулося це. Шість місяців ремонту – і ось є результат.

— Гойдалки у кав’ярні — у Тернополі це вперше. Ви десь таке ще бачили? Звідки взялася ідея?

— Ні, більше ніде не бачили. Це дизайнер запропонувала. Чесно кажучи, ми не відразу підтримали, але врешті погодилися, що варто зробити, бо це, по-перше, цікаво, а по-друге, вони займають мало місця і не загромаджують прохід.

— Чи можна вдома приготувати таку ж каву, яка засмакує у вас?

— Звичайно. Гість може вибрати зерно і ми змелемо його, як потрібно. Під кожне приготування потрібен свій помол. Наприклад, під джезву — дуже мілкий, під горнятко — більший, під фрейч-прес — ще більший.

— А що подаєте до чаю-кави?

— Еклери. Вибрали підрядника, який для нас їх пече за нашою технологією. В асортименті у нас водночас шість видів еклерів, але вони постійно змінюються на інші — з іншими начинками, оздобленням. Скажімо, розпочинається новорічний сезон, ми будемо декілька еклерів виводити з меню і додавати новорічні. Для тих, хто хоче взяти їх з собою, маємо приємну пропозицію: якщо берете шість еклерів, платите тільки за п’ять.

— За півтора місяця ви вже відстежили для себе, хто основні клієнти «Скаварідки»?

— Хочу зауважити, що у нас гості, а не клієнти. Тому що ми запрошуємо їх, як до себе додому. У нас різні гості. Ми, мабуть, єдині у Центрі, хто працює з 8-ої ранку. З 8-ої до 9-ої-9.30 у нас старші люди, які раніше прокидаються і приходять просто випити смачної кави. Маємо уже навіть постійних гостей: одна жінка щоранку приходить до нас близько 9.15, п’є еспресо і йде на роботу. А взагалі до нас приходять люди абсолютно різної вікової категорії.

— І на завершення розмови: чому така назва — «Скаварідка»?

— У цій назві зашифровано багато цінностей, важливих для нас. Слово «кава» є, звичайно. «Рідка» — тобто рідкісна, тому що ми обсмажуємо також спеціальну ексклюзивну каву, яку, щоправда, наразі не пропонуємо, але займаємося нею. А найголовніше — там є слово «рід». Тож, по суті, у назві зашифровано, що ми робимо хорошу якісну каву на майбутнє, для нащадків.

Джерело: НОВА Тернопільська газета