Багнюка, сирі окопи. Так зустрічають весну тернопільські військові на передовій. Вони як ніхто знають, як це, жити під обстрілами і цілодобово стежити за ворогом.

“Прийшла весна і все тане, тож болота чимало, але дітись нікуди”, – це про життя тернопільських військових, які зараз на передовій. Умови не найкращі, але до таких буднів хлопці звикли. Живуть, без перебільшення, під землею, на глибині 5 метрів. Військовий за позивним Біллі розказує, мають кухню з газовими камфорками, імпровізований стіл.

Окопи і бліндажі військові робили самі, без спеціальної техніки, лише киркою, лопатою, молотком. А світло там лише від акумуляторних батарей і дизельного генератора. Хлопці мають буржуйку, показують спальні місця. Та спати вдається не завжди. Наші хлопці повинні бути на поготові. І вдень, і вночі їх обстрілює ворог.
“У нас завжди тут напружено на передовій, ведуться обстріли, як і забороненими мінськими домовленостями озброєнням, так і крупнокаліберними кулеметами”, розповідає тернопілський військовий з позивним “Йожик”.

Цілодобово наші захисники стежать за ворожими укриттями, виявляють противника. А ворог продовжує порушувати усі домовленості.