Всередині гільзи були заховані документи часів ОУН-УПА. Тут і світлина Степана Бандери, старі газети, рукописні і пропагандистські матеріали, які датовані 1939-1943 роками. У закритому боєприпасі вони пролежали більше 80-ти років.

Серед паперів є і упівський календарець. Там зазначені усі українські свята, символічні дати, а також імена тих, хто загинув у боротьбі за Україну.

Мирослава Салюк пригадує, на місці, де зараз будує майстерню її син, раніше стояла стодола. Тут жив її дід Василь, відтак припускає, що саме йому могла належати схованка. Каже, життя у діда було не легким. Радянська влада забрала у нього все і відправила на Донбас. Все через те, що той був солтисом, тобто головою села.

– Брали всьо: лишили старий бамбетель, стару скриню і старий кожух. Діти хворі були на запалення, то той кожух ще хотіли забрати. Пусті стіни були. Людина все життя працювала. От казали – куркулі – це вони тільки командували. Це була праця чорна. Перша година ночі, як казав дідо, вони ще працювали, 4 ранку вже всі вставали, – розповідає тернополянка Мирослава Салюк.

Свого часу через радянську владу постраждав і батько пані Мирослави. Жінка і досі не може спокійно згадувати батькові розповіді батька про те, як перед ним поставили ультиматум.

– Коли він прийшов на роботу йому сказали: ти син куркуля? Або ти відказуєшся від свого батька і вступаєш у партію, або ми тебе зашлемо на саму крайню точку і скажемо, що ти наш агент і твої націоналісти тебе і вб’ють, – додає Мирослава Салюк.

Знайдені документи у вівторок передадуть до Державного архіву Тернопільської області. Саме там їх вивчать і займуться реставрацією. Наразі ж знахідку пані Мирослава показує своїм онукам. Софія і Ліля кажуть, в упівському календарці за 42-й рік є пісня, яку вони теж знають і співають – це марш українських націоналістів.

Сергій Балуцький, Тарас Троян, Павло Верхолюк, Т1 Новини