Демобілізованим бійцям потрібна реабілітація не лише фізична, а й духовна. На думку фахівців, психологічної допомоги потребує кожен другий військовослужбовець АТО, який воював і пережив смерть побратимів.

Підтримки й допомоги потребують не лише бійці, а також їхні родини і сім’ї, адже після повернення додому з війни важко налагодити сімейні стосунки. Часто військовослужбовці стають зовсім іншими людьми або переживають усі емоції в собі.

«Навіть ті хлопці, яких знав до війни, з якими разом працював або сусіди, знайомі знайомих не хочуть звертатися за допомогою або десь полікуватися. Кажуть, що у них все нормально, але в той же час кажуть, що нормально не сплять, встають вночі курити, шарахаються від того, що хтось дверима гримнув. Такі синдроми проявляються не зразу, коли приїхав додому, а через три-шість місяців можуть проявитися. Якась агресія може проявитися, яку людина не може пояснити, зривається через дрібниці. Побувавши на війні люди не мають відтінків у житті, для них є біле і чорне – ворог і свої», – поділився голова громадської волонтерської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» Зеновій Гладчук.

Доки бійці воюють на Сході, виростають їхні діти, змінюється ритм життя у родині. Повертаючись з зони АТО, воїни вдома отримують нові стреси і внутрішні переживання: «Для прикладу, коли боєць служив рік на Сході у нього вже виросла дитина і зовсім інші питання батькові ставить. Є таке, що дружина до мобілізації відчувала чоловіка господарем в хаті, в сім’ї, в господарці. Він пішов туди і вона справлялася сама, відчула, що може без нього справлятися. Він прийшов і йому стає дивно: « Я такий господар і як дружина без мене справлялася? Може хтось допомагав їй?». Тоді виникають проблеми у сім’ї, виникають також проблеми з батьками через те, що син за рік настільки змужнів і побачив того негативу, війну в цілому і приходить зовсім іншим та з іншими поглядами на життя», – розповів Зеновій Гладчук.

Ще однією з причин агресії у бійців може стати державна бюрократія, вважає волонтер. Людина знає, що держава гарантує їй певні пільги, але в той же час має сам бігати і збирати ті довідки. Як вихід з ситуації пропонує зробити один електронний варіант і різні служби можуть взяти необхідні документи одна в одної.

У Житомирському університеті на кафедрі психосоціології переклали пам’ятку для сімей військовослужбовців АТО (реабілітація після війни). Розробили її у Сполучених Штатах Америки, щоб допомогти родинам воїнів у період адаптації та уникнути її негативних наслідків. Тернопільські волонтери перевидали її, щоб донести прості але дуже необхідні поради суспільству.

Соломія Кручова