Цього тижня в Тернопільському національному медичному університеті грузинський реформатор, помічник екс-президента Грузії М. Саакашвілі, ініціатор «Тижня реформ», що зараз триває в Тернополі, Іло Глонті провів лекцію на тему: «Досвід грузинських реформ і Україні». Переважно йшла мова про грузинську та українську системи освіти і про те, кого і чому вони навчають.

Головний «меседж», який Іло Глонті намагався донести майбутнім медикам – це те, що якщо Ви самі не будете робити свою реальність, то ніхто інший замість Вас її так само робити не буде. Лектор неодноразово повторював, що те, що панує зараз навколо нас в українському суспільстві – це і є найсправжнісінький «совок», який ще зовсім донедавна охоплював всі сфери грузинського життя так само, та який потрібно постійно викорінювати. І викорінювати цю радянщину мають саме молоді люди, в яких ще зовсім свіжий світогляд, нічим не затертий і не заплямлений. Як він стверджує, нашим батькам вже пізно його викорінювати і нищити, та й навряд чи вдасться, це повинні робити люди, що дивляться на світ зовсім іншими очима.

– В українських школах зараз існують ті самі проблеми, які ще років тому були і в грузинських, – каже Іло Глонті. – Зокрема, це величезна корупція, низька зарплатня вчителів, що зовсім не стимулює до навчання «високого та світлого», невелике фінансування шкіл, яке породжує зовсім бідні шкільні приміщення без будь-якого ремонту.

Та вже зараз система освіти в Грузії кардинально змінилася. Приміром, у 2006 році тут було відмінено наукові ступені та фінансування науки. Як каже політик, попри це зараз у 50 школах Грузії для першокласників діють інтерактивні класи, в яких домашнє завдання приходить їм одразу на планшет і навчаються вони майже без паперу. Окрім цього, він заявляє, що зовсім не держава має визначати, чи маєте Ви право здобути звання доктора, чи ні. Для цього повинні існувати спеціальні наукові установи, які мають бути абсолютно незалежними від державного фінансування і від держави взагалі.

Поряд з цим одним із досягнень грузинських реформ у сфері освіти, на думку Іло Глонті, полягає в тому, що в країні пропала тотальна «мода» на те, що майже кожен після закінчення школи вступав в університет. Відбулося це завдяки тому, що школярам значно зменшили кількість навчальних предметів та знизили рівень до того безкінечних вимог. А в останньому, тринадцятому, класі учні взагалі мають тепер дуже багато вільного часу. Здійснювалося все це для того, щоб діти самостійно могли вибрати, ким вони хочуть бути в майбутньому, а не йшли на повідку в шкільної програми та батьківських бажань, знаючи тільки те, що потрібно отримати ґрунтовну вищу освіту, тому що це престижно чи модно, чи тому, що так роблять всі.

Школярі мають право власноруч вибрати майже половину шкільних предметів, зважаючи на власні уподобання. Так вони можуть обрати саме ту професію, яка їм до душі. Крім цього, 10 березня кожного навчального року будь-який грузинський учень заходить в комп’ютерний клас, де сам обирає пріоритетні для нього навчальні заклади та напрямки навчання.

І все це має сенс, – продовжує Іло Глонті. – Адже 50% випускників грузинських «вишів» не працює за спеціальністю, а в Україні ці дані сягають взагалі 70%. Який тоді результат такої вищої освіти? Навчання заради навчання? Головне – це знання, які можна в майбутньому застосувати на практиці, і які принесуть реальний результат.