І громадськість, і влада,і експерти визнали, що головний підрядник, на якого покладалася функція очищення міста від снігу ТОВ «Тернопіль Комунал Сервіс» не справився зі своїм завданням, має бути оштрафований, а контракт з ним розірваний. Сьогодні шукають винних: хто привів це підприємство у Тернопіль, хто дав йому «зелений коридор». Однак відповідь одна і дуже банальна – у всьому винне законодавство України.

Тендерні «колізії» 

Починаючи з лютого 2000 року всі питання проведення державних закупівель регулюється Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», дія якого поширюється на відносини, пов’язані із закупівлею товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів та вартість яких дорівнює 30 тисяч гривень – для товарів і послуг, та 300 тисяч гривень – для робіт. Тобто будь-який орган влади, будь-якого рівня не має права укладати великі угоди, де фігурують бюджетні кошти, без проведення відкритих торгів – тендеру. При чому, представники влади під час тендеру відіграють лише технічну роль: реєструючи та приймаючи документи в учасників торгів.

Саме на таких відкритих торгах у 2014 році й переміг ТОВ «Тернопіль Комунал Сервіс», вигравши тендерні змагання у комунального підприємства МШЕД (комунальне підприємство «Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця».

Допоки погода не підносила аномальних сюрпризів, місто прибиралося. Зрештою і МШЕД, яке прибирало Тернопіль до приходу приватного оператора «Теркомуналсервіс», також мало проблеми, як випадало трохи більше снігу. Тому влада отримала можливість розірвати з підприємством договір лише після того, як воно не належним чином виконувало свою роботу. Така ось «тендерна колізія». За результатами снігового колапсу у Тернополі відсторонений заступник міського голови Владислав Стемковський, а начальник управліня ЖКГ Микола Лесів подав у відставку.

Як виправити ситуацію: два варіанти

Але виникає головне запитання: як треба діяти, щоб ця ситуація більше не повторилася?

Є два варіанти розвитку ситуації. Перший. Створити нове комунальне підприємство (аналог старого МШЕДу). Лише за приблизними підрахунками у нього треба вкласти 30 млн. Але не має жодної гарантії, що воно не повторить долю свого попередника, адже зараз діє електронна система публічних закупівель ProZorro. Це електронні торги, у яких може взяти участь будь-хто і ніякий представник влади фізично не може вплинути на хід чи результати конкурсу.

Треба запам’ятати, що в часи СРСР, де діяла планова економіка, комунальні підприємства мали монополію на діяльність у місті. Сьогодні, є конкурентні умови для підприємств усіх форм власності. І перемагають переважно «приватники». Тобто цей варіант загрожує тим, що з міського бюджету буде виділено 30 млн на МШЕД-2, а тендер виграє «Теркомуналсервіс»-2. І ситуація 12-14 листопада може повторитися.

Другий варіант, який запропонував міський голова Тернополя Сергій Надал. Змінити саму систему очищення Тернополя від снігу. Місто має бути розділено на три сектори і його прибиранням займатиметься три компанії. Кожна з цих компаній у разі виникнення непередбачуваної ситуації зможе підстрахувати іншу. Місто більше не буде залежним від одного підрядника. Така кардинально нова система практично дає 100 % гарантію належного прибирання міста в екстремальних умовах. Тому вже оголошено тендер на залучення трьох нових підрядників. Конкурс відбувається через систему ProZorro.

Таке секторальний поділ міста між підрядниками – новація для України, яка успішно пройшла випробування у сусідній Польщі. Там підрядники навіть змагаються між собою, хто краще очистить місто, щоб отримати нові більш масштабні контракти.

Тобто мерія Тернополя пішла європейським шляхом, а не повернулася назад в часи планового СРСР, але з українським ринковим законодавством.

Андрій Мельник