Цей замок заслужено називають ключем від Поділля, тому що в 1617 століттях він був одним з найважливіших фортифікаційних споруд Речі Посполитої.

Засновники замку – представники роду Бучацьких-Язловецьких. Так, з плином часу палац розширювався і добудовувався, але у володіння інших сімей він не переходив. Через 50 років Язловецький добудував величезну вежу, що складається з декількох ярусів: на нижньому розташовувалися каземати, на третьому – проїзд в місто, на верхньому – житлові приміщення.

У 17 столітті Язловецький замок упав під час облоги турків, як і більшість інших.

В 1746 році тут був збудований палац, який був переобладнаний і вдосконалений Блажевським. А в кінці 19 століття замок було пожертвувано монахам для створення монастиря та школи для дівчаток.

Під час радянського тоталітаризму тут була лікарня і санаторій. Санаторій працює і сьогодні на території замку.