Замок названий Червоноградським, але на картах Червонограда в Тернопільській області вже давно не існує. У Львівській області на кордоні з Польщею на даний момент таке місто дійсно є, але це вже зовсім інша історія.
Червоноградський замок оповитий легендами і загадками, які не під силу розгадати навіть історикам. Історія формування перших поселень в цій місцевості почалася ще в 9 столітті. Тут з’явилися перші древляни, які і дали місту назву через колір грунту. Грунт в цій місцевості після дощу забарвлюється в яскравий червоний колір.
Біля замку протікає річка, яка колись утворила водоспад заввишки в 16 метрів, і він відбувся тільки завдяки одному знаменної події.
Якщо вірити легенді, то турецькі полчища під час облоги замку зуміли відвести річку, що і сприяло утворенню водоспаду.
Ходять чутки, що під стінами Червоноградського замку закопані скарби. А знаходяться вони в підземних лабіринтах, засипані землею. З огляду на те, що з часів знищення замку пройшло багато часу, знайти ці скарби зможе тільки екстрасенс.
У другій легенді говориться про примару, якого бачать навколо міста туристи і лісники. Цей привид – дівчина, яку турки під час облоги викрали, а потім замурували в одну зі стін замку.
Довгий час на території Червоноградського замку князювали російські шляхтичі, але в 15 столітті Червоноград отримав статус королівського міста, а отже і магдебурзьке право.
В середині 16 століття на службі у Червоногородського князя був батько майбутнього героя Богдана Хмельницького. Так, через 70 років Богдан Хмельницький все ж повернувся в замок зі своїми військами, але з метою його завоювання і руйнування.
За віруваннями, в 17 столітті за рахунок сім’ї Лисецький тут був зведений костел Діви Марії.
Фото — Роман Бречко
Червоноградський замок особливо постраждав від турецьких завоювань, але в 19 столітті був частково відновлений сімейством Понінських. Саме в цей час широку популярність здобула неоготика.
Головною родзинкою палацу були зведені невідомим архітектором оборонні вежі, прикрашені кам’яними коронами.
На сьогоднішній день достовірно невідомо, за чиїм проектом була оформлена Червоноградська фортеця. Історики стверджують, що це був Томаш Матловський, культурологи наполягають на тому, що фортецю оформляв Юліан Захаревич.
Особливий шарм замку надають чутки про підземні ходи, якими місцеві жителі балують туристів.
Кажуть, що десь під стінами фортеці є вхід в таємну печеру, де колись жив монах, який нібито і зараз охороняє вхід до печери. Адже вона не звичайна і вважається залом правосуддя, а лабіринт – «дорогою в пекло».
Печера відлюдника, Нирків
Червоноградська фортеця остаточно перестала існувати після україно-польського конфлікту в 1945 році. Кажуть, що в ті часи війська УПА вбили всіх жителів міста. Інші ж джерела повідомляють, що це зробили німці.
По найбільших оцінках в Червонограді УПА було вбито до 60 поляків…На той час в селі і палаці перебувало до 1 500 польських біженців…Після цієї трагічної події всі поляки виїхали до Товстого і Заліщик,а в помсту за напад в селі Нирків було спалено з півсотні хат українців,а також під час самого нападу поляки вели обстріл з мінометів по селах Нирків та Нагоряни…..Очевидно що напад УПА на Червоноград був спровокований радянською владою а також безчинствами польских стрибків (так звана самооборона сформована радянськими окупантами) в навколишніх селах .Про те що це була радянська провокація говорить той факт що радянський гарнізон перебуваючи всього в якихось десяти кілометрах від Червонограда прибув в село лиш на слідуючий день…Хоча справедливості ради треба сказати що сам напад вже не мав ніякого військового чи політичного значення в звязку з тим що польське населення вже виселялося на захід в Польщу.