Дизайнери гармонійно поєднали фактури, форми, силуети та кольори. Образи вийшли розкішні та комфортні водночас. Творці підкреслюють, що при створенні надихалися екзотикою Марокко, де безліч унікальних етнодивовиж. Помітною є інтерпретація марокканської мозаїки. Але на декількох моделях українці одразу впізнали вкрай знайому традиційну Борщівську вишивку.

Декор суконь і блузок вражаюче схожий на оздоблення на сорочках Заліщицького та Борщівського районів Тернопільської області.

Юрій Мельничук (заступник генерального директора з науково-фондової роботи НЦНК “Музей Івана Гончара”) розповідає, що саме таке вишиття і саме такі геометричні узори побутували на території українського Поділля наприкінці 19-го – початку 20-го століття. Майстрині вишивали вовняними нитками, унікальними “кучерявими” швами.