4 роки мати хлопчика, який хворіє на ДЦП, робить усе для того, щоб син став на ноги. Матвійко – один із двійнят. Займається здоров’ям малюка лише мама, адже сім’я цьогоріч втратила батька. Тож далі історія сім’ї Гончаровських, яка мріє про те, що маленький Матвійко одужає, адже покращення помітні вже. Повідомляє канал Тернопіль1.

5 років тому Мирослава народила двійню. Хлопчиків назвали Тимофій і Матвій. Жінка пригадує, вагітність проходила без ускладнень, але при пологах – одного з двійнят травмували.

“Дитина відставала в розвитку одна від іншої. Вже можна було зрозуміти, що один вміє перевертатися, а інший не перевертається. Відповідно на огляді невролог помітив підвищений тонус в руках, ногах, зажаті кулачки”, розповідає мама двійнят Мирослава Гончаровська.

Як результат Матвійкові поставили діагноз ДЦП. З першого року життя сім’я кинула всі сили, щоб поставити синочка на ноги. Вже 4 роки мама з Матвійком відвідують психолога і логопеда, хлопчикові роблять і необхідні масажі. Щодня мінімум по 2 години Мирослава займається з сином фізичними вправами вдома. Крім того, поки жінка прибирає чи готує, син, сидячи збоку, вчить букви чи кольори. Мирослава каже, ДЦП передбачає паталогічні рефлекси, які не дають дитині можливості вільно рухатися. Перші роки були змушені боролися з ними. А тепер каже Мирослава, помітні позитивні зрушення.

“На даний момент він повзає, може сидіти з підтримкою. Він все розуміє, намагається гарно говорити. Ну не чітко, але він повністю адекватний, він розуміє мене, він хоче спілкуватись, гратись з дітками. Йому все подобається, він все хоче”, каже мама хлопчика Мирослава.

Зараз давати собі раду з хлопчиками Мирославі важко, адже залишилась сама. У вересні від приступу епілепсії помер її чоловік. Йому було за 30. Мирославі з двійнятам допомагають родичі і знайомі. Хто чим може. Та сім’я Гончаровських не відмовиться і від допомоги тернополян. Адже серце гріє велика мрія – щоб Матвійко став на ноги і пішов до школи.

Юлія Валах, Володимир Гандзій