Бучач – містечко на Тернопільщині, відоме далеко за межами України, завдяки своїм «архітектурним» шедеврам. Тут жив і творив видатний скульптор Георг Пінзель. Тут розташована ратуша, яку часто називають однією із найкрасивіших у країні. Тут по-особливому відчувається європейський колорит маленького міста.

На території Бучацького району не тільки розташовано чимало пам’яток архітектури, окрім того, тут діє національний природний парк «Дністровський каньйон», а в лісах росте багато реліктових та рідкісних рослин, які займають 125,6 кв. км.

Місто Бучач, яке вперше згадується у 1260 р., омивають береги р. Стрипи – лівої притоки Дністра. Стрипа протікає через місто між горами (пагорбами) «Баштовою», «Замковою» і «Федір», поділяючи його на західну й східну частини, охоплює стару частину міста обручем у каньйоні. Саме тут дослідники виявили залишки двох поселень ранніх племен трипільської культури.

Назва міста походить, найімовірніше, від слова «буча» в значенні «корінна вода напровесні, бистрина і глибінь». За іншою версією – від слов’янського слова «буч» – «обруч», або від букових лісів, які у давнину росли тут.

В різні часи це самобутнє містечко входило до Галицько-Волинського князівства, Угорщини та Польщі, й двічі отримувало магдебурзьке право.

Найбільше Бучач вражає туристів своєю старовинною архітектурою. За скульптурним оздобленням і органічним синтезом мистецтв Бучацька ратуша не має аналогів в архітектурі України XVIII ст., а ще – її часто називають «шедевром світової архітектури». Головний фасад ратуші повернутий до заходу, на його фронтоні – картуш із родинним гербом «Пилява» фундатора ратуші М. Потоцького.

Серед архітектурних пам’яток Бучача варто також виділити:

• замок (XIV – XVII ст.);
• церкву св. Миколая (1610 р.) з дзвіницею (XIX ст.);
• комплекс монастиря о. Василіян, церква і дзвіниця (XVIII – XIX ст.);
• костел Успіння Пресвятої Богородиці (1761 – 1763 рр.);
• церкву св. Покрови (1763 р.) – в цьому храмі були різьблені роботи І.-Г. Пінзеля (кін. XIX ст.);
• церкву Верховних Апостолів Петра і Павла (2005 р.);
• церкву Пресвятої Богородиці, церква св. Володимира та Ольги.

Колись Бучацький замок утворював овал з трьома оборонними вежами. Згодом  його зруйнували іноземні загарбники, проте руїни давньої фортеці разом із загадковими підземними ходами і сьогодні є цікавим туристичним об’єктом.

Крім того, в Бучачі є і пам’ятки історії та культури. Зокрема, це – меморіал Слави, пам’ятник Степану Бандері, монумент-«фігура» Ісуса Христа й ін.

P.S. а ще у місті є дерево, яке росте уже декілька століть. «Золоту Липу» досі можна побачити на околиці міста.