Батьки загиблого Героя АТО з Тернопільщини Андрія Дрьоміна “Світляка” сьогодні пожертвували кошти на лікування Тетяни Юрчик. Нагадаємо, дівчинці терміново необхідна пересадка донорської нирки.

“Щойно приходили батьки Світляка. Просто прийшли, постояли… Батько стояв і порозі. Брат старався бути сильним.
Мама ховала пекучі сльози десь глибоко в горлі. Її син уже ніколи не вернеться, не засміється, не обійме. Вона віддала Україні найдорожче, що мала. Сина.
Було боляче…
Простягла конверт:
– Передай мамі Тані Юрчик. Дитина мусить жити…
Тетянко, дитинко, ти мусиш жити. Тепер ти просто не маєш права вмерти…” – написала у Facebook відома волонтерка Лілія Мусіхіна.

Телефон мами Тані – 097-18-66-388 (Галина)
Рахунок 29244825509100
Приватбанк
МФО: 305299
ЄДРПОУ : 14360570
Для переказу Вестер Юніон, Маніграм Yurchyk Halyna
Призначення платежу: Порятунок хворої дитини
Для поповнення картки 4149 4978 7319 0971 Юрчик Галина Ігорівна

“Репост – добре. А ще краще – репост і 20 гривень на рахунок”, – додала Лілія.

Довідково:

Андрі́й Дрьомін (нар. 3 січня 1982, с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області — пом. 10 серпня 2014, під Іловайськом Донецької області) — український військовик, рядовий міліції (Міністерство внутрішніх справ України), боєць-гранатометник батальйону «Азов».

Єдиний син у батьків-учителів, одружитися не встиг. Тривалий час проживали в Нововолинську, а потім перебралися до Великого Глибочка, де живуть батьки матері. Працював у кузні, займався художнім ковальством.

Брав участь в акції «Україна без Кучми» — від УНА-УНСО. Згодом — учасник Євромайдану з перших днів.

На російсько-український фронт поїхав добровольцем. Служив у одній чоті з чоловіком Тетяни Чорновол Миколою Березовим, з яким зналися давно. Також більше 14 років був знайомий з Андрієм Юркевичем, обоє планували служити в одному батальйоні, але не сталося.

Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом у ході зіткнення з терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових — гармату й кулемет заклинило, заглухнув двигун БМП, по вояках почали стріляти з кулемета «Утьос» та снайпери, в ході бою двох військових було вбито, п’ятьох — поранено. Андрій Дрьомін отримав п’ять куль. Загинув разом із Миколою Березовим — той кинувся рятувати Андрія, але й сам потрапив під обстріл.

Похований у родинному селі на цвинтарі біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
«Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

24 грудня 2014 року на будівлі Нововолинської ЗОШ № 4, де навчався майбутній воїн, було встановлено меморіальні дошки на честь Андрія Дрьоміна та іншого загиблого героя війни — Павла Попова, який загинув у бою під Волновахою.

9 квітня 2015 року у Нововолинську відбулось урочисте відкриття Стели Героям, на якій розміщені фотографії усіх жителів міста, які полягли під час Революції Гідності та війни на сході України: Сергія Байдовського, Романа Бірюкова, Сергія Бугайчука, Андрія Задорожнього, Ігора Кантора, Андрія Комаристого, Павла Попова, Володимира Пушкарука, Олександра Свинчука та Андрія Дрьоміна.

3 січня 2016 року на будинку, де жив український Герой, освячено меморіальну гранітну дошку.