Скалат — містечко біля трьох скель на Тернопільщині

Населений пункт славиться замком із чотирма могутніми вежами.

Зовсім недалеко від Хмельницького, у 95 кілометрах, розташувався Скалат — місто у Підволочиському районі Тернопільської області. В першу чергу воно цікавить мандрівників замком.

Масивні вежі з червоними черепичними дахами видніються здалеку, а сама твердиня розташувалася у центрі населеного пункту. Власне, чотири п’ятикутні вежі та товсті стіни, які з’єднують їх у неправильний чотирикутник, – це все, що залишилося від замку. Колись тут був розкішний палац, різноманітні господарські приміщення та в’їзна брама. Та й зараз масивна споруда, нещодавно відреставрована, виглядає досить ефектно.

Вежі мають п’ятикутну форму.

Замок збудували над долиною річки Гнилої у 1630 році. Колись між усіма вежами були підземні ходи, а в самих вежах — бійниці для рушниць й амбразури для гармат. Віддача від пострілу була дуже сильною, і вояки відлітали до протилежної стіни, де висіла шкіряна подушка, щоб гасити удар.

Замок і костьол.

На Скалатський замок постійно нападали, то козаки, то турки. Лише за одне ХVІІ століття його зруйнували шість разів.

У твердині була буремна історія. Протягом одного століття його руйнували шість разів!

Неподалік від твердині видніється костьол Святої Анни. Колись на його місці стояла сакральна споруда 1900 року, а до неї — ще старовинніша. Однак у 1963 році костьол, збудований за проектом відомого архітектора Тальовського, просто-на-просто підірвали. Виявляється, тоді з візитом очікували Хрущьова і вирішили не дратувати вождя вишуканою сакральною архітектурою.

Сучасний костьол збудували у 1990-2000-х.

У місті також збереглися старі кам’яниці, а ще — згадка про синагогу, яка не «дожила» до сьогодення.

Легенда наостанок

Коли по всій землі точилися війни і криваві бої, люди шукали прихисток у цих краях. Вони оселилися у місці, захищеному з трьох боків скелями, і назвали його Скалатом. Виявилося, що ця територія хороша не лише з оборонної точки зору. Поряд проходили відомі торговельні шляхи, а тому місто активно розвивалося і у 1600 році (це вже не легенда, а історія) отримало Магдебурзьке право.