Тернопільська журналістка Зоряна Биндас розповіла у соцмережі про підкорення гірських вершин та труднощі, які траплялися на шляху: 

“60 кілометрів горами за 15 годин. Я десята з 34 дівчат та 49 серед 151 учасника у загальному заліку. Це далеко не те, що я планувала?.
.
Продовження. Початок в минулому пості.
.
Я дуже чекала місця сили — обсерваторії на горі Піп Іван. Люблю страшенно. Уявляла, як звідти вже бігтиму в Дземброню. Та сил лишилось мало, тому…?. А спуск біля від Смотрича був прямо вбивчий, більше люблю маршрут через Вухатий камінь. Як би там не було, фінішу добралась нормально. І тут знову подяка випадковому напарнику Валерію. Він міг спускатись швидше, але хотів завершити дистанцію разом. 
Хотілося б написати щось натхненне, та насправді я не вклалась в запланований час. Десь 2 години ми блукали. Я собою і задоволена, і не дуже. Тренер каже: «Добре, що не підкачала фізуха, а все інше — досвід, який набувається зі стартами». Десь так воно і є, тому розкажу про свої помилки.
.
1️⃣Не варто підлаштовуватись під чийсь темп і розраховувати на чиюсь компанію. Я мала бігти відразу.
2️⃣Вдягнулась затепло, на ходу роздягалась. Якщо бігти дистанцію, то лосіни, термо-кофта та штурмівка. Все, більше нічого. Ніяких теплих курток, і флісок, балонок і т.д. Це все баласт, який заважає рухатись. Спочатку я так і планувала одягатись, потім послухала дурних порад. В результаті пообвішувалась речами.
3️⃣Маршрут варто детально вивчати, щоб не блудити. Бо вночі у тумані шукати шлях — анріал.
.
Ще кілька важливих штук:
✔️Якщо людина добре бігає по рівному і долає півмарафони в містах, зовсім не означає, що вона зможе бігати в горах.
✔️Щоб добре бігати в горах, треба більше бігати в горах.
✔️Тут хотіла написати, що розум сильніший за тіло, але думалка теж викидає фокуси часом. Тому: воля сильніша за тіло. Жалість — найгірше, що ми можемо зробити для себе.
.
І, звісно, нереально вдячна всім, хто підтримував, дзвонив, писав, думав. Це додає сил”