Микулин – першу згадку про поселення із такою назвою на давньоруських землях зберігає ще «Повчання» Володимира Мономаха. Місто було засноване ченцями-монахами. А ім’я йому дав святий Миколай – саме від названої на його честь церкви пішла назва містечка, – розповідає ВСВІТІ.

У ті часи Микулин був досить великим поселенням Київської Русі, через яке проходив торговий «соляний» шлях Галич — Київ. Згодом із лівого берега Серету поселення розрослось на правий. Довкола було вдосталь придатної для гончарства глини, тож багато з жителів ставали вправними ремісниками. Своїми виробами вони обслуговували теребовлянських князів.
Містом Микулинці стали аж у 1595 році, отримавши незадовго магдебурзьке право.

Фортецю в Микулинцях почала будувати жінка. Її звали Анна Сенявська.Тодішня власниця міста – графиня – була дочкою руського воєводи Миколая Сенявського. То був 1550-й рік: часті напади татарських орд грабували поселення мало не щороку. Воно потребувало захисту.