В яку кількість слів можна вмістити неохопне людське життя? Випускник 4-ої школи, пізніше — Тернопільського педуніверситету, Сергій Приходько спершу працював педагогом. Зокрема, був заступником з виховної роботи в Галицькому коледжі.

— Він запам’ятався мені як надзвичайно ініціативна, творча людина. А ще — дуже порядна, толерантна і добра, — розповідає директор Галицького коледжу ім. В. Чорновола Марія Баб’юк. — І навіть коли уже не працював у нашому навчальному закладі, ніколи нас не забував: завжди приходив, цікавився, допомагав…

— З Сергієм ми товаришували давно, ще зі студентського клубу “Що?Де? Коли?”, — пригадує Олена Лайко. — Я уже працювала на “Радіо “Тернопіль”, коли він прийшов туди пробуватися на ведучого. Його, звісно ж, взяли… До слова, Сергієве радіопсевдо “Камінко” ми придумали разом, просто “переклавши” його прізвище англійською – “кам ін”, і злегка “українізувавши”… Він був мастак на всілякі вигадки та жарти (недаремно саме з ним свої перші кроки в шоу-бізнесі робили хлопці з гумор-шоу “Вар’яти”) і чудовий радіоведучий…  Опісля займався рекламною та продюсерською діяльністю (допомагав молодим музикантам розвивати свій талант), був директором мережі інтернеткафе “Крапка”, громадським діячем, депутатом Тернопільської міської ради, входив до складу комісії з питань освіти та культури… Як важко говорити про нього у минулому часі…

— Як би не намагалася, ніяк не можу пригадати обставин, за яких познайомилася з Сергієм, — розповідає журналістка  Тетяна Тарасенко. — Здається, він був завжди… Він прийшов до нас на “Радіо “Тернопіль” і відразу став своїм… Сергій мав таку здатність прихиляти до себе людей з перших же хвилин спілкування, був дуже багатогранною особистістю.    Помолімося за його світлу душу. Хай Господь прийме  його у Царство Небесне.  І ніколи не забуваймо про його двох діток – турбота про них буде справжньою та щирою  пам’яттю про Сергія.

Джерело: НОВА Тернопільська газета