Неабиякий резонанс на Тернопільщині викликало рішення Тернопільської міської ради, яке було прийнято на останній сесії «Про взаємовідносини з об’єднаними територіальними громадами у сфері надання послуг. Міська рада встановила, що громадяни, які отримують послуги в закладах м. Тернополя, але проживають за межами міста Тернополя, у разі відсутності угоди про здійснення міжбюджетних трансфертів між Тернопільською міською радою та територіальною громадою чи органом місцевого самоврядування, будуть самостійно їх оплачувати.
Керівники деяких об’єднаних громад почали прямо звинувачувати голову файного міста у «дискримінації» їхніх мешканців. Проте проблема, виявляється, лежить у площтгі незнання керівниками громаж чинного законодавства. Давайте розберемось хто правий а хто ні!
Децентралізація послуг і бюджетів
Як відомо український бюджет на 2017 рік вніс суттєві зміни до розподілу не лише повноважень між центральною владою та органами самоврядування, але й у перерозподіл бюджетних ресурсів. Зокрема утримання дитячих садків, пільгового проїзду у транспорті, оплату лікарень, оплату харчування у школах здійснюють відтепер за рахунок місцевого бюджету.
Але “активісти”, окремі депутати міськради та окремі голови довколишніх сіл заговорили про “дискримінацію”. Зокрема голова села Гаї-Шевченківські Богдан Брич на своїй сторінці у соцмережах написав слізливий відгук. Мовляв мешканці його села змушені у Тернополі платити за медичні послуги. Активний голова навіть погрожує звернутися до Конституційного суду. Таку ж позицію зайняли і інші голови навколишніх з містом громад. Вони твердо переконані, що Тернопіль з свого бюджету має «платити за всіх», хоча напевно забули переглянути закони, зокрема про «Закон України про бюджет» на 2017 рік.
“Радянська логіка” керівника об’єднаної громади
Бюджет України на 2017 рік чітко розподілив не лише повноваження об’єднаних громад, але й бюджетні витрати. Відтепер керівництво кожної громади має чітко вираховувати кількість зареєстрованих мешканців, і виходячи з цієї цифри сплачувати за кожного мешканця громади як медичні послуги так і дитяче харчування у садочках чи пільговиків у транспорті. Це добре розуміє голова Тернополя Надал, який добре знає не лише права, але і обов’язки керівника громади. Закон не залишає вибору. Якщо місто Тернопіль «заплатить» за всіх “як було колись за СРСР”, в тому числі і за мешканців інших громад то не лишиться грошей на дітей, пенсіонерів, учасників АТО, які є тернополянами.
Більше того, в окремих випадках з державного бюджету є субвенції на виконання таких програм. Ці субвенції отримують усі громади.
Є два варіанти.
Перший, сільська громада приєднується до Тернополя і тоді бюджети об’єднуються, а відповідальність за дотримання пільг несе виконком Тернопільської міської ради.
Другий варіант передбачає, що громада, яка користується послугами на території Тернополя, сплачує за ці пільги та послуги зі свого бюджету за мешканців своєї ж громади.
В українському законодавстві досі є вади, які ніяк не можуть подужати народні депутати у парламенті, зокрема досі немає повноцінних механізмів перерозподілу коштів з державного бюджету безпосередньо у бюджет сільської громади, але це не звільняє їх оплачувати послуги мешканців їхньої громади.
Ніхто людей не ділить на «чорних» та «білих»
Для таких випадків відповідні послуги, як от лікування, пільговий проїзд мають сплачуватися на рівні району. Тобто відповідальність за те, що мешканці сіл змушені платити за такі послуги повністю лежить на тих, хто найбільше «кричить». Нове законодавство України започаткувало схему, «коли гроші йдуть за людиною». Тобто кошти на лікування, навчання, різноманітні пільги йдуть тій територіальній громаді, де проживає громадянин. Якщо територіальна громада, наприклад, хоче, щоб її мешканці лікувалися у лікарні, яка належить іншій територіальній громаді, вона має виділити на це кошти зі свого бюджету (які вже прийшли туди «за людиною»). Тобто не має ніякого поділу на «чорних» та «білих». Є просто нова система міжбюджетних трансферів між різними територіальними громадами. Але у чиновників нема часу заглядати в закони. Простіше волати про «незаконність» рішення міськвиконкому Тернополя і пошвидше розповісти про це на публіку. Це добре працювало у “радянській пропаганді”. Пам’ятаєте, коли боролися за “права негрів” десь у США, але забували про своїх людей. Так і тут замість виконувати свої обов’язки, займаються самовихвалянням і шукають “ворога у сусідів”.
Брати приклад з Байківців
Щоправда не може так говорити про всіх. Наприклад, керівник територіальної громади села Байківці розібрався із законодавством. Там також діє схожа система, як у Тернополі. Жителі громади села Байківці мають пільговий проїзд у себе в громаді, а гості змушені платити більше. Приклад – перевезення пільговиків – мешканців громади Байківці. Це не лише захцянка голови громади, але й прояв господарності. Бо у такий спосіб обліковується кожна гривня. Вже минули часи, коли все було “наше” і “нічиє” одночасно. Життя і економіка вчить розумно витрачати свої бюджетні гроші.
Зрештою, це не тільки українська практика. У Європі, пільгами користуються місцеві мешканці, а гості, як правило, платять більше. Така ж система впроваджується у Тернополі. Це вимога часу і чиновники районних рад і районних адміністрацій мали б більш прихильно ставитися до жителів своїх громад.
Цікаво, а чому автор статті не звертає увагу на той факт, що більшість людей з тих же районів працюють у самому Тернополі і сплачують податки саме в місцевий бюджет. Значить хай громада Тернополя по такому ж принципу повертає такі податки у відповідну сільську раду. Стаття 24 Конституції України говорить : “Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. Меру треба кошти відшуковувати не в карманах батьків дітей, а в друзів, які отримують земельні ділянки без будь-яких податків, дороги поробити з податків, які введені на паливо, сніг прибирати вчасно, укладаючи договори з кваліфікованими фірмами. Ось тут хай і проявляє свій “фінансовий геній”.
А при чому тут фінасовий геній? В статті ж чітко прописано – закон про бюджет. Саме на основі нього ж і приймаються рішення
А щодо слів “хай громада Тернополя по такому ж принципу повертає такі податки у відповідну сільську раду” – відповідь проста. Буде закон повертати – повернуть. Поки що голови об’єднаних громад тупо намахують своїх жителів. Замість того, щоб зробити міжбюджетний трансфкр примушують своїх жителів платити самому. Звичайний сільський лохотрон
я живу в романовому селі в якому немає дитсадка .вожу двох дiтей в садок номер30 що но бамi за кожну дитину плюс 10 грн в день.дякуем пане мер.
давайте згадаємо за чиї кошти розбудовувалась інфраструктура обласного центру: чи не в Тернополі осідала більша частина податків зі всіх сіл і міст області; чи не за ті податки будувалися лікарні, навчальні заклади і тд.. якщо міська рада” забула” і хоче загребти все під себе, то Громади можуть нагадати і буде те саме, що колгоспами-розіб`ють на “паї” і буде мерія платити громадам оренду.(охре_іли! недосить того, що столітя з селян вижимали останні соки, щоб розбудувати “файне місто” забираючи можливість розвитку для українського села, то тепер мерія хоче щоб ті селяни платили за користування “своїм рідним”.
Шановні дописувачі, та при чому тут “за чиї кошти розбудовувалась інфраструктура обласного центру” чи “якщо міська рада” забула” і хоче загребти все під себе” – все набагато простіше. Зі всіма цими питаннями треба звертатись у Верховну Раду та президента. Саме вони запустили механізм децентралізації, і під цей механізм понапроголосовували законів, в тому числі і Закон про бюджет. Там чітко розписано розприділення коштів. Згідно цих законів об’єднані громади мають платити одна одній. Ось приклад роботи об’єднаної громади в Байківцях. http://poglyad.te.ua/podii/dovgyj-spysok-pilgovykiv-hto-v-bajkovetskij-silskij-radi-mozhe-yizdyty-v-gromadskomu-transporti-bezkoshtovno.html В Тернополі міська рада робить теж саме і немає на кого ображатись