Тернопіль

“Два роки чекав на звільнення сина”, – відверті спогади батька полоненого тернополянина

Пройшло вже два роки, як її брат, а його син Олексій Кодьман повернувся із полону. Сьогодні рідні воїна згадують ті жахливі роки, які довелось пережити у страху та очікуванні.

Адже понад два роки доброволець перебував у полоні на сході України. Трапилось це 2015 року вранці 12 листопада. Під час виконання бойового завдання в районі села Павлопілля неподалік від Маріуполя Олексія Кодьмана та ще двох побратимів захопили російські службовці. Ввечері цього ж дня їх доставили в Донецьк, у колишнє приміщення СБУ.

– З Олексієм не було зв’язку довго. Ці два хлопці подзвонили додому. А 22 листопада викинули нам відео, в Ютубі так і називається “Привіт з Донецька”. Там втрьох стоять на площі Леніна, вигляд у них побитий, ну шо вони живі, здорові і передають привіт нам, – каже батько Олексія Кодьмана Сергій Кодьман.

Чоловік розповідає, отримували будь яку інформацію через волонтерів. Вперше на зв’язок Олексій вийшов 21 грудня. Батько неодноразово звертався у різні інстанції та органи, щоправда каже, влада не допомагала ні самим полоненим, ні їхнім родичам. Тому рідні разом об’єднавшись боролись за волю своїх синів та братів.

– В грудні місяці я поїхав в Донецьк, майже місяць там був. Я пішов на прийом до Кононова, 2 години ми розмовляли. Я сидів як учень, вони мені розказували який я поганий батько, що виховав сина який прийшов вбивати мирне населення Донеччини. Дали зустріч 20 хвилин. Вдітий був як та капуста, припухший. Як вийшов то казав, що думав що ведуть знову бити, на допит, – продовжує Сергій Кодьман.

Рідні кажуть, після того як Олексій повернувся додому про полон майже нічого не розповідає. Адже той жахливий період у його житті намагається не згадувати, бо рана досі жива.

– Він потрапив у полон незадовго до свого дня народження. І він каже, на третій день я дуже їсти хотів. Звичайно їх брали то побили, до нього ніхто не заходив, йому не давали ні їди, ні води. І він каже, мені настільки було погано, що на своє день народження знайшов на трубі зверху хліб зацвилий, каже, я його їв, – розповідає сестра Олексія Кодьмана Ніна Кодьман.

Два роки полону дались взнаки. Здоров’я Олексія погіршилось, чоловік отримав третю групу інвалідності, та має проблеми із ногами. Сьогодні лікується, проходить реабілітацію у Києві та готується до другої операції. Щоправда, рідні кажуть, найголовніше, що він залишився живим та повернувся додому. Той нелегкий період у сім’ї Кодьманів змінив не лише погляди й цінності Олексія, а й усіх його близьких.

Журналісти Т1 новини продовжують серію репортажів про тернопільських полонених. І вже готують наступну вражаючу історію про тернополянина Артема Комісарчука, який провів у полоні понад рік.

Оксана Рогачук, Оксана Задорожна, Віталій Куземко, Т1 Новини.



Loading...







Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK