В Україні є 8 колишніх монастирів, які австрійська та радянська влада перетворила на тюрми та колоніх.

В келіях, де раніше жили монахи, розмістили в’язнів. А в деяких в’язницях радянська влада влаштовувала росзтріли.

При незалежній Україні колишні монастирі не змінили своєї долі і продовжують бути тюрмами, передає Gazeta.ua.

Монастир Святої Бригіди – Львівський слідчий ізолятор

Найвідомішим з них є будівля монастиря бригідок у Львові, що на вул. Городоцькій. Збудований у 1614 році для дівчат з благородних сімей. У внутрішньому дворі монастиря знаходився костел-каплиця Святого Апостола Петра з вівтарем у стилі бароко.

У 1782 році австрійська влада ліквідувала монастир іза 4 роки його переобладнали під в’язницю. В народі дістала назву “В’язниця Бригідки”. Під час польської влади в 1918-1939 роках, це була одна з найбільших тюрем країни.

Радянська влада продовжила використовувати будівлю як тюрму №4. В підвалі тюрми розстрілювали в’язнів, які отримали смертельний вирок.

Сьогодні слідчий ізолятор продовжує працювати. Мін’юст виставив його на продаж – за умови, що новий власник зведе новий ізолятор на базі Личаківського виправного центру №30.

Монастир бернардинів – Сокальська виправна колонія №47

Монастир ордену бернардинів зведений на лівому березі Бугу у 1604-1619 роках. Сьогодні це селище Жвирка, Сокалського району Львівщини. Монастир оборонного типу за всю історію свого існування жодного разу не був захоплений силою. У 1951 році, коли Сокальщина стала радянською, монастир перетворили на Будинок інвалідів, а у 1958 році відкрили виправну колонію максимального рівня безпеки.

У 2012 році костел вчетверте згорів. З 612 в’язнів ніхто не постраждав. Але будівля сьогодні стоїть пустою та в аварійному стані.

У грудні торік останні в’язні покинули колонію. Залишилась тільки охорона. Місцева влада просить віддати територію тюрми їм, щоб сюди зміг зайти інвестор. Також пропонують віддати залишки монастиря церкві.

Монастир бернардинів – Замкова виправна колонія №58

Установа розташована в райцентрі Ізяслав, Хмельницка область. Він був заснований у 1602 році князем Янушем Заславським, представником молодшої гілки князів Острозьких. Побудований над річкою Горинь, обведений оборонною кам’яною стіною. У монастирі була портретна галерея та бібліотека з 5 тис. томів та давніх рукописів.

У 1921 році монастир закрили більшовики. Розмістили дитячу трудову колонію на 200 підлітків, що проіснувала до 1960 році. Перебудували її на колонію суворого режиму, а з 2003 року – для довічників.

Преображенський Курязький монастир – Курязька виховна колонія

Преображенський Курязький монастир збудували на базі двох церков в сучасному селі Подбірці, що у 10 км від Харкова в 17 ст. Після 1917 року монастир використали для розміщення дитячого будинку.

У 1926 році сюди з Полтави сюди переїхала дитяча колонія на чолі з педагогом Антоном Макаренком. На теперішній час це спеціальна виховна колонія для тримання неповнолітніх, засуджених до позбавлення волі.

Монастир бернардинів – Бережанська виховна колонія

Монастир, побудований у 1630-1683 роках на пагорбі Сторожисько, що на околиці райцентру Бережани, Тернопільська область. Центральна споруда монастиря храм Святого Миколая з прибудованими до нього келіями, спочатку мав аскетичний вигляд. А під час закінчення будівництва набув рис пізнього бароко.

Колонія для неповнолітніх тут з’явилась у 1947 році. Спершу діяла, як дитяча виховна колонія для безпритульних дітей-сиріт, батьки яких загинули у роки війни. З 1956 року перепрофілювали на спеціальне професійно-технічне училище неповнолітніх правопорушників.

З 1993 року у колонії відбувають покарання неповнолітні, засуджені за нетяжкі злочини. Загальноосвітня школа при колонії має 6 класів, функціонує професійно-технічне училище.

Гамаліївський Харалампієвський монастир – Шосткінська виправна колонія №66

В селі Гамаліївка, Шосткинського району Сумщини гетьман Іван Скоропадський та його дружина Анастасія дали гроші на храм священномученику Харлампію. На його базі відкрився у 1702 році жіночий монастир. В 1733 році монастир був перетворений в чоловічий.

Монастир закрили 1921 році, далі тут був будинок престарілих, клуб та зерносховище колгоспу “40 років КПУ”. У тут організували виправно-трудову установу посиленого режиму. У 2011 році церкву віддали під жіночий Харлампієвський монастир УПЦ (МП).

Монастир капуцинів – Галицька виправна колонія №128

Зведений у 1742-1746 роках монастир капуцинів у 1945 році радянська влада перетворила на будинок для дітей-сиріт. Знаходиться в селі Маріямпіль, Галицького району, Івано-франківської області. Українська влада у 2000 році створила на його базі колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання для жінок.

Але це не перша зміна – В 1790 році монастир капуцинів ліквідувала австрійська влада. Будівлі віддано у власність громади Сестер Милосердя святого Вікентія де Поля.

Домницький Різдва Богородиці монастир – Домницький виправний центр №135

Монастир в селі Домниця, Менського району Чернігівської області збудували кінці XVII ст. неподалік від села Березна на березі ріки Думниці. У 20-х роках радянська влада організувала тут дитячий будинок для дітей-інвалідів. Після війни на території монастиря було розміщено туберкульозний диспансер.

З 1983 сюди почали переводити в’язнів, які твердо стали на шлях виправлення. У 1995 році в церкві Параскеви П’ятниці почав функціонувати чоловічій Домницький монастир Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ (МП).