У світі існує запит на ідеї з порятунку довкілля, тож їх стає все більше і масштаби таких ініціатив зростають.

В умовах посилення фокусу на порятунок планети від забруднення все більше компаній започатковують екологічні ініціативи з тим, щоб зменшити негативний вплив на довкілля. Тон задають найбільші світові корпорації Вони розробляють глобальні стратегії, реалізують різноманітні проекти у всьому світі, сприяючи поширенню ідей і підтримуючи ініціативи місцевих громад, передає ТСН.

Всесвітньовідомий виробник солодких газованих напоїв – компанія Coca-Cola – 2018 року оголосила, що цілковито змінює свою політику щодо упаковки та ставить глобальну мету – до 2030 року збирати та переробляти таку ж кількість пляшок та банок, яку вона випускає на ринок. Це є основним елементом нової концепції компанії “Світ без відходів”.

Вже більше ніж десять років реалізує різноманітні еко-ініціативи і шведський бренд одягу H&M. Так, компанія близько 20% енергії отримує з альтернативних джерел – вітряних млинів і сонячних батарей.

Сумки для шопінгу та інші пластикові аксесуари компанія виробляє з вторинного пластику, а трикотажну тканину джерсі отримує шляхом вторинної переробки поліаміду з відходів виробництва, захисних покриттів і старих рибальських сіток.

Ще 2013 року компанія організувала у своїх магазинах приймання старого одягу з метою подальшого перероблення. Тоді за рік покупці зі всього світу принесли більше 3 тисяч тонн одягу різних брендів, який їм набрид або зносився.

Ще однією компанією, яка переймається проблемами екології, став бренд спортивного одягу Adidas. 2016 року вона ініціювала відмову від пластикових пакетів, почавши замінювати їх паперовими.

Крім того, в рамках співпраці з групою з охорони океанів Parley for the Oceans бренд випустив форму для команд мюнхенської “Баварії” й іспанського клубу “Реал Мадрид”, виготовлену з переробленого океанського сміття.

Наступного року компанія розширила свою ініціативу з порятунку океану та випустила колекцію купальників, створених із знайденого в океані пластику і використаних рибальських сіток, які були перетворені на волокна. А унікальні кросівки під назвою Futurecraft Biofabric створені з волокна Biosteel, що імітує натуральний шовк і, розкладаючись, перетворюється на порошок.

Саме приклад таких великих корпорацій і надихає приватних підприємців. За останні роки з’явилися десятки стартапів у сфері зелених технологій.

Зокрема, компанії експериментують із сонячними батареями, використання яких стає все більш популярним. Так фінська компанія VTT Technical Research Centre створила зручні сонячні батареї, які можна згорнути у рулон, як звичайні шпалери. Таку батарею можна взяти з собою на відпочинок, щоб заряджати телефони, або ж розмістити на стінах в оселі.

Своєю чергою звичайні люди допомагають корпораціям, пропонуючи свої ідеї. Наприкінці 2017-го завдяки засновнику британського стартапу Bio-Bean Артуру Кею світ дізнався про нове біопаливо – жмих від кави. Суть в тому, що звичайне паливо змішується з кавовим маслом, яке одержують з використаних кавових зерен. Біодизель разом з Bio-Bean взялася виготовляти нафтогазова компанія Shell. Ініціатива настільки сподобалася лондонській владі, що частину міських автобусів було переведено на новітнє паливо.

Тож, з індивідуальної ініціативи однієї людини може вирости великий проект, який може вплинути на життя мільйонів. До таких ініціатив долучається і молодь, зокрема українська.

Роздільний збір відходів у своїх містах і селах вже організували школярі-учасники екологічної ініціативи Zero Waste School, започаткованої благодійним фондом Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola.

Так, учні Тернопільської класичної гімназії вже більше 7 років сортують відходи, зокрема, збирають батарейки.

“Ми прагнули спонукати до цього громаду і минулого року спільними зусиллями влади й відділу освіти активно розпочали роботу над проектом “Європейська Козова”, встановили контейнери для роздільного збору, наші учні самостійно проводили інформаційно-просвітницьку роботу серед громади, навчали правильно сортувати відходи”, – розповіла вчителька гімназії Ольга Береза.

Небайдужі до проблем довкілля і в Ріпкінській гімназії на Тернопільщині. “У нас невелика школа на 300 учнів, проте за перший семестр ми зібрали кілька тонн макулатури, а за вилучені кошти – 2400 грн – придбали для школи два радіомікрофони. Троє найактивніших школярів, які здали найбільше макулатури, отримали квитки на виставу. Це ще більше мотивувало дітей”, – розповіла вчителька Ріпкінської гімназії Альона Артеменко.

Учням сподобалася така ідея. Тож з другого семестру почали збирати пластик – і твердий, і ПЕТ, і кришечки окремо. На вилучені за пластик гроші вони планують придбати для гімназії фотоапарат.

“У нас немає спеціальних контейнерів, але завгосп зробив саморобні з дерева. Пластик зберігаємо в окремому приміщенні – там учні його фасують, сплющують пляшки. А потім підприємство, яке займається збиранням вторсировини, надає свою машину для вивезення зібраного матеріалу. Головне – багато назбирати”, – каже Альона Артеменко.

Проте, зазначають викладачі, вони прагнуть до більшого. “Ми збираємо макулатуру та пластикові пляшки, але хочемо залучити більше людей зі своєї громади до такої діяльності”, – сказала педагог.

Саме таку мету і ставили перед собою організатори проекту Zero Waste School – 250 школярів та вчителів з усіх регіонів України під час 3-денного тренінгу навчать впроваджувати культуру сортування відходів у своїй школі, громаді, а згодом і в країні.

“Як би наївно це не прозвучало, але ми впевнені, що можемо змінити світ. Нам дуже хотілося б почати з себе, набратися досвіду й потрібних знань, щоб навчити цьому жителів нашої громади”, – підсумувала вчителька Біленьківської школи Надія Ткаченко.

Zero Waste School – освітній проект Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola, який має на меті дати молоді знання, заохотити ініціативність, впровадити культуру сортування відходів, додати впевненості у своїх можливостях впливати на життя і розвиток громад.