Тернопільська область зберігає безліч історичних і архітектурних пам’яток. Через сотні років садиби, замки і палаци змогли зберегти свої дивовижні історії та стати пам’ятками і національною спадщиною. Пропонуємо ознайомитися з добіркою невідомих, але гідних уваги замків.
У селі Токи Підволочиського району на штучному острові, навколо якого води ставка, зведений Токівський замок. Він був побудований у другій половині шістнадцятого століття воєначальником Я. Збаразьким. Після нього власниками замку були сім’ї Вишневецького, Чарнецького і Матковського.
Будівля мала стратегічне значення, метою якої був захист від набігів. В один час міць замка ослабла, він був захоплений козаками, а після зруйнований від нападу турків. У вісімнадцятому столітті будівля була відбудована. Одна з веж була перепланована і перетворена в католицьку церкву. У дев’ятнадцятому столітті сама будівля і прилеглі до неї вежі були розібрані місцевими жителями в якості будматеріалів. Цікавий факт, що в середньовічні часи замок носив назву Ожиговецький, оскільки був названий на честь населеного пункту. Сьогодні руїни садиби належать до іншого села.
На сьогоднішній день від величного замку збереглися лише руїни однієї башти і невеликий фрагмент стіни. Планів на реконструкцію немає.
У сімнадцятому столітті в селі Золотий потік за наказом польських шляхтичів і меценатів Стефана Потоцького і його дружини, з гранітного пісковика був побудований Замок Потоцьких.
Будівля була зведена на пагорбі біля річки Татарки і мала оборонний характер. Стіни були досить високі, вони досягали десяти метрів. У стінах замку були передбачені отвори для стрільби.
Щоб підвищити безпеку, навколо садиби розташована прарва з водою. Сам палац був невеликим і одноповерховим. Товщина стін сягала двох метрів. Біля нього розташовувалися господарські приміщення, невеликий двір і колодязь, від якого пішла назва селища. За легендою, після численних облог і нападів захисників замку мучила сильна спрага. Біля замку воїни виявили джерело води і, напившись з нього вони прозвали джерело «золотим». Згідно історії замок три рази намагалися захопити турки, але жодного разу їм цього не вдалося.
У дев’ятнадцятому столітті садиба була перебудована. Додався другий поверх, підвальне приміщення, галерея. Змінилося внутрішнє планування кімнат. Сьогодні Замок Потоцьких у поганому стані.
У селі Залізці в п’ятнадцятому столітті був побудований Залозецький замок.
Ідея звести палац прийшла М. Кам’янецькому, після того як польський король Сигізмунд I виділив йому землі. Згідно із задумом власника, палац повинен був виконувати оборонну функцію, адже розташовувався в стратегічно важливому місці.
Через роки замок перейшов у володіння Мнішек, потім Вишневецьким, які змінили планування будівлі і перетворили її на сімейну резиденцію. Палац за своєю формою був прямокутним. З кожного боку над замком перебувала вежа, ще одна розташовувалася над воротами.
На півночі знаходився житловий замок. Через численні напади і війни, Залозецький замок сильно постраждав і втратив значення оборонного об’єкта.
До наших днів замок не зберігся, залишилися тільки руїни і частина стін.
У селі Кудринці, на платі гори Стрілки біля річки Збруч розташована фортифікаційна будівля замку. Вона була зведена з пісковика в сімнадцятому столітті за наказом польських шляхтичів Гербуртів. Будівля вважалася неприступною, оскільки з одного боку вона знаходилася над урвищем біля річки, а з іншого боку перепоною для ворогів виступав штучний рів. Через століття замок був реконструйований.
До наших днів збереглися три стіни (південна, західна і північна) і три вежі, які мають прямокутні бійниці. Завдяки своїй формі і розмірам з веж можна було вести фронтальний і фланговий вогонь.
З південної вежі була можливість потрапити до підземного ходу, але сьогодні він засипаний камінням і доступ до нього обмежений. З південного боку замку, біля стіни помітний арочний отвір. Досліджуючи територію замку можна виявити не глибоку западину біля вежі, вона вказує на сліди колодязя. Уздовж однієї стіни згідно з планом розташовувалося житлове приміщення. Зсередини довжина замку сягає сімдесяти метрів, а товщина стін 1,5 метра.
Згодом замок став резиденцією Гуменецьких. Будівля була відремонтована. У східній частині був прибудований будинок на шість кімнат. Інші власники замку – Козебродські за рахунок портретів і старовинних меблів та антикваріату, перетворили садибу в музей.
Про Кудринецький замок складають легенди. Згідно з однією з них, в стінах садиби була живцем замурована молода дівчина-полонянка турків. Місцеві жителі подейкують, що її душа не знайшла спокій і бродить по замку. Інша легенда свідчить, що власники садиби сховали на її території свої скарби і в тих місцях, де вони є, під ногами гуде земля.
У селі Підзамочок біля річки Стрипа розташувалися руїни замку Творовських. Будівля була зведена в 1600 році, про це свідчить напис над в’їзною баштою. Ідея побудови належала воєводі Я. Бучацькому-Творовському. Будівля прикрашає фамільний герб із зображенням перехрещених стріл. На жаль, походження герба невідоме. Однозначно можна стверджувати, що герб не належить сім’ям, які володіли маєтком. Оскільки у роду Бучацьких герб був «Абданк», у Потоцьких «Пилява». Є теорія, що герб належав родині позашлюбного сина власника Бучача.
До комплексу фортеці входили масивні стіни, кілька веж, зміцнення на кутах огорожі. Від нападів турків садиба була зруйнована, а приміщення повністю спустошені. Згодом замок відбудовують. Навколо будівлі створюють паркову зону, а завдяки річці з’являється невелике штучне озеро. Замок виконував роль заміської резиденції.
Протягом століть, будівля руйнувалося і прийшла в занепад. Сьогодні Замок Творовських – це руїни, близ долини Стрипи. Від резиденції залишилися фрагменти стін, залишки веж і озеро.
Залишити відповідь