Капінос закінчив із відзнакою Львівський лісотехнічний університет. Займався фермерством, відроджував рідне село Дунаїв на Тернопільщині. Переймався екологією краю. Домігся скасування будівництва заводу з виробництва грибного міцелію, який загрожував екології Кременецьких гір. Майже щороку в травні їздив до Канева на Тарасову гору на річницю перепоховання великого Кобзаря. У Кременецькому районі поставив пам’ятник героям, які полягли за рідний край. Для напису на ньому обрав такі слова: “Коли я впаду, мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце…”

Капінос – хлібороб, громадський діяч, один з найактивніших учасників Мовного майдану 2012 року та Революції Гідності. “Цьогорічний день його народження буде продовженням того, чим він жив. Його ідейним наставником був Тарас Шевченко, тож 10 березня у виконанні дітей прозвучать вірші великого пророка. У 27 років Сашко почав опановувати гру на бандурі, планував власноруч виготовити цей інструмент і кобзарювати, тому на заході буде спів кобзарів. На своїй малій батьківщині він учив молодь народних танців, і вечір пам’яті матиме танцювальну частину. У майбутньому мріяв викладати в школі історію України, тож перед початком вечора відбудуться цікаві заняття з історії для дітей. Започаткував щорічні уроки з писанкарства в рідному селі та в селах навколо напередодні Великодня, тому перед початком заходу діти зможуть повчитися цього мистецтва.