З давніх-давен був створений тільки замок, проте потім навколо замку почали облаштовуватися охоронці, які хотіли жити зі своїми родинами ближче до палацу.

Згодом населення збільшувалася і утворився Підзамочок. Підзамочківський замок був заснований Яном Криштофом Бучацьким: про це говорить збережений напис над головними в’їзними воротами. На стінах замку й донині збережені герби його засновників.

Підзамочківський замок є зразком новітніх віянь в будівництві фортифікаційних споруд, які були розпочаті в 15 столітті в Італії, а потім поширилися по всій Європі. Замкові стіни порівняно невисокі (4-6 м), товщина їх – більше метра.

За формою фортеця наближена до п’ятикутника, який різко звужується на півночі. Дві найкоротші сторони – північна та південна – служили найбільш важливими оборонними вузлами.

У південно-західній частині замку між двома п’ятикутними баштами збереглися ворота з оригінальною гербовою композицією з зовнішньої сторони і так званою «таблицею» (там вказано, коли був зведений замок) в стилі ман’єризму.

Між вежами над проїздом воріт – кам’яний прохід для захисників фортеці. Замок за його 400-річну історію багато разів нищили, але потім все одно відновлювали. У 1807-1869 рр. в фортеці діяла паперова фабрика, яка працювала на енергії води.

Залишки замку представляють перехідний етап до будівництва регулярних укріплень протибастіонного типу на подільських землях.