Мало хто знає, але історія Тернопільського ставу тягнеться ще з 1548 року. Тоді 15 березня Ян Амор Тарновський, засновник міста і власник Тернопільського замку, отримав дозвіл на створення ставу та будівництво греблі.

За основу взяли річку Серет в заплаві якої і було зведено оборонну ланку, яка слугувала додатковим захистом фортеці від турків і татар.

У XVI столітті межі ставу часто переносилися – від Кутківець до Тернопільського замку.

У 1550 році за наказом Яна Тарновського проводиться направа греблі, лотків і водоспуску. Завдяки введеним змінам місто отримало 16-24 тисячі золотих щороку.

У XVII столітті на ставі працювали чотири млини, що давало великі прибутки. В озері розводили рибу, яку не лише продавали жителям міста, але й експортували до Польщі (з XX століття експортом займався Володимир Трач, взявши озеро в оренду).

У XX столітті, коли місто було під владою поляків, озеро почало занепадати. Низький рівень води та майже відсутність очищення призвели до того, що став заріс. Не зберігся й історичний та найстарший на той період район міста – Підзамче, де мешкали рибалки і ремісники.

Недбальство та Друга світова війна призвели до повного знищення ставу. Майже десятиліття ніхто навіть не думав про те, щоб відновити цю пам’ятку та хоч мінімально наблизити до перших розмірів.

Лише у 1950-х роках починається масштабна відбудова всього міста Тернополя, а заразом із ним – ставу. У 1956 році водні ресурси переходять під керівництво місцевої влади. У тому ж році починається реконструкція озера: збудовано нову греблю, очищено місце старого ставу, реконструйовано водосховище (площу збільшили до 300 га), підвищено рівень води. Нові зміни стосувалися і назви озера. Тоді воно стало Комсомольське.

Реконструкцій зазнала і прилегла територія – між центром міста та озером збудували парк імені Тараса Григоровича Шевченка, звели острів Закоханих та озеро “Чайка”.

У 1960-х роках після ліквідації пляжу збудували центральний причал і стоянку для теплоходів. Навпроти звели великі сходи з водоспадом – “Сльози Гронського”. Навколо самого ставу зробили набережну для прогулянок та два пляжі.

З 1968 року у Тернополі розпочинається “ера судноплавства”. Тоді місцева влада купила теплохід “Герой Танцоров”. Також було введено в роботу ще один дещо менший теплохід.

Сьогодні Тернопільське озеро славиться не лише своїми теплоходами, але й заходами, які тут проводяться. Залежно від пори року на озері відбуваються: Чемпіонат Світу та Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту, Дні зими, Ternopil Hockey Classic, “Тернопільська озеряна” (легкоатлетичні змагання з бігу). Окрім цього, на озері облаштовано канал для тренувань човнярів, байдарочників, каноїстів. Любителі рибалки мають змогу гарно відпочити і похвалитися уловом.

Знаходиться озеро навпроти Старого замку – в сотні метрах від центру міста.

Христина СЛОТА