Мало знайдеться людей, чия мрія – загубитися у печері. Олег Винник із Тернополя один із таких. Дослідник печер та мандрівник каже, що проводить усе своє дозвілля у підземних ходах. Якщо порахувати яку відстань він пройшов під землею вийде довжина екватора, пише “20 хвилин”.

– Мені відомо, що тільки-но повернулись з-за кордону. Де побували?

– Хотів відвідати альпійську гірську систему. Древні римляни прорили в австрійських верховині мережу тунелей, щоб зберігати припаси та озброєння на випадок наступу варварів.До речі, коли тут вперше знайшли кістки печерного ведмедя, то подумали що це скелет давньоримського вояка. Тоді існувала теорія, ніби люди виродилися з плином часу і зменшилися у розмірах. Пізніше про них забули, але в середньовіччі євреї, які шукали схованку від постійних погромів, перевідкрили тунелі. Інженерні споруди переходять в низку природніх печер. Вони цікаві спеціальних голубим забарвленням, а коли підземна ріка на весні наповнює русло підземної річки печери світяться ніби над ними увімкнули північне сяйво. Дуже нагадує деякі китайські печери, в яких був раніше.

– В якому віці у вас зявилась потяг до вивчення печер?

– Батьки залишали мене наодинці з телевізором, бо мусили йти на роботу. Залишали увімкнутим науково-популярний телеканал “Дискавері” і я цілий день мусив дивитися документальні фільми про живу природу. Тоді мене захопила підземна система в Андах. Уявіть собі, місцеві жителі половину року проводили в печерах, і зрідка виходили на світло. Просто в тропіках настільки розпечене повітря, що для охолодження потрібно забитись поглибши, під землю. Потім я прочитав книжку Жюля Верна “Подорож до центру Землі”, і більше нікому своєму покликанню не зраджував. Після закінчення географічного факультету, найнявся волонтером у літні експедиції в печери Криму. Поступово зміг частіше їздити по світу і вживу бачити багато улюблених з дитинства місцин. – Що вас вразило найбільше в українських печерах? Перший моє “вау” здобула карстова печера “Сорок бранок”. За легендою, в ній сховались 40 українок, які втекли із татарського полону. Вони мали потрапити в гарем султана, але випадково знайшли у палаці лаз і знайшли прихисток у горах. Коли слуги хана спробували проникнути в печеру, декілька дівчат взялись за руки і і застигли у вигляді білих стовпів біля входу. Тому татари не змогли проникнути в печеру. Кінець цій легенді поклали німецькі війська, які підірвали вхід до печери під час Другої світової війни. Там сиділо невелике відділення, яке оборонялось під час радянського наступу. Як бачите, практика використання печер для військових потреб поширена всюди і у всі часи. Добре що частина сталактитів збереглась до наших часів. Стіни печери сніжно-білі, і на них за роки геологічної роботи виникли чудесні візерунки. Важко повірити що стіни печери не розписував, художник-абстракціоніст.

– А за кордоном, які побачили дивовижі?

Полюбився мені грот Королеви Вікторії на сході Австралії. Він дворівневий, можна сказати двоповерховий. На верхньому ярусі ще в давнину набився пісок із пляжу, і утворив набір дуже дивних дюн. Виглядає все це дуже схоже на поверхню Місяця чи Марсу, як показано на знімках із космосу. Найбільше розчарування було від Мамонтової печери в США. Її вважають найбільшою у світі, але дивитись в ній нічого. На кожному кроці стоїть гід, який розповідає куди дивитись і від чого вам має перехопити подих. Трішки дратує надмір турботи. – Що дає вам ваше хоббі? – Відчуття свободи і радість від сприйняття божественної краси, яка трапляється у світі. Є багато міфів про спелеологів — ніби вони мізантропи, не люблять людей і тому тікають від них під землю. Або така психологічна теорія: люди люблять спускатися в печери, бо спуск в печеру сприймається підсвідомістю, як повернення в материнське лоно, де тепло, спокійно і затишно. Все це нісенітниці. Насправді “печерні люди” дуже привітні, мають відчуття дружнього ліктя. Тут я зустрів і свою кохану дівчину, Марію. Наступного року плануємо побратися прямо в печері. Зберемо найкращих друзів і родичів під землею і там відгуляємо. Правда, лишається вибрати де саме і отримати дозвіл. Але думаю все буде гаразд.