“Прошу видати мені документи мого синочка, учня 5 класу, оскільки він зараз перебуває за кордоном”, — таку заяву на ім’я директора школи написала 40-річна Надія Тарпіщева з райцентру Заліщики Тернопільської області 10 жовтня 2014 року.

Відтоді її сина Віталія ніхто не бачив. Жінка два з половиною роки не випускала його з хати. На вулицю виводила за руку в туалет. Зараз Віталієві — 14.

— Надя завжди була до всіх агресивна, крім Віталіка. Моєму покойному чоловіку зацідила банкою в голову, коли хотів у неї щось спитати. Старшому синові — камнем в око. Лишилося 40 відсотків зору, — розповідає 65-річна Олеся Заянчковська, сусідка Тарпіщевих. — У двір нікого не пускала. Вчителі приходили спитати за малого. Спускала на них собак.

Сусіди звернулись у поліцію.

— Зайти у двір змогли тільки з ордером. До хати жінка не пустила. Спочатку сама вилізла у кватирку. Потім наказала синові. Кілька годин умовляли, щоб показала, в яких умовах живе дитина. Виявилися задовільними. Насторожувала поведінка хлопця. Без вказівки матері не робив жодних рухів, не говорив. Мав виснажений вигляд. Мати переконала його, що всі люди довкола злі. Вдома з нею буде безпечніше, — розповідає Сергій Крета з обласної поліції.

Віталія забрали на обстеження в центр соціально-психологічної реабілітації. Надії Тарпіщевій призначили психіатричну експертизу.

— Хлопчик цілком адекватний. Удома має кілька телефонів, комп’ютерів. Тимчасово перебуватиме в центрі для комплексного обстеження, — каже Ігор Кондуб, керівник служби у справах дітей райдержадміністрації.

Надію Тарпіщеву можуть позбавити батьківських прав. У соціальній службі кажуть: якщо жінка відпускатиме сина на заняття — відбирати його не будуть.