Скалатський замок закладено 1630 р польським мечником К. Віхровскім.

Замок постраждав під час Визвольної війни українського народу, а потім, ще сильніше під час польсько-турецької війни в 1672-75 рр., так, що зовсім втратив оборонне значення.

Відродження Скалатського замку, в якості парадної магнатської резиденції в XVIII в. пов’язане з родом Сципіонів. Нова господиня замку М. Сципіонова  з роду Водзіцкіх розпорядилася прилаштувати до східної стіни двоповерховий палацовий корпус і пишно оформити в’їзну браму. Деякий час замок належав Понятовским. У ХІХ ст. на кошти графа М. Розенштока  архітектор Т. Талевський реконструював вежі в неоготичному стилі. Споруди сильно постраждали під час двох світових воєн. У 1960 р була проведена консервація руїн.

Лише в останні роки почалася реставрація: територія і збереглися приміщення замку розчищені, над вежами зведені шатрові перекриття, через оборонний рів перекинуто дерев’яний міст. У двох баштах відкрита музейна експозиція: середньовічну зброю, дерев’яні скульптури, картини. Екскурсії проводяться за попередньою домовленістю.

Зараз замок є філією Національного заповідника “Замки Тернопілля“.