Проект тернопільського ресторатора Михайла Гросуляка прославило вдале поєднання органічних мотивів в дизайні з простою органічною кухнею в незвичайній подачі.
У Карпатах ця концепція відмінно прижилася у вигляді величезного гриба на схилі гори навпроти центрального паркінгу популярного курорту “Буковель”.
“Ресторан з химерами”, з усією його архітектурною еклектичністю і надлишковим декором, що не створює враження несмаку. Швидше від нього віє казковою теплотою, як від картин Марії Примаченко, і свіжоспеченим хлібом, як із сільської хати.
Хліб тут дійсно печуть самі у дров’яній карпатській печі. У ній же готують борщ в хлібних буханках і запікають домашню ковбасу власного набивання.
Але найважливіші пункти в меню не обходяться без “білого м’яса”, як Михайло називає головний інгредіет гуцульської кухні, – білих грибів. Їх додають і до галицького мега-деруну “Крутий гайз-Бубела”, і до гуцульського баношу, і до українських пирогів (вареників), і до м’ясних голубців.
А найсмачніше – мариновані боровички з цибулею і навариста грибна юшка під домашню самогонку, знаряддя виробництва якої виставлені в музеї у дворі. Не дарма ж мережа Гросуляка називається “Самогонна ресторація”.
Джерело: focus.ua
У таку хату не кожен зайти наважиться. Грюкнеш дверима і завалиться. Спочатку треба “дойти до кондиції”, а вже потім хоч до ведмедя в печеру…
Про “архітектурну еклектику” та “надлишковий (арт)-декор” якось надто “ніжно” автором допису сказано. Можна лише сподіватись, що ця “екликтична надлишковість” не торкнулась меню “самогонорації” 🙂
Схоже, що в цій “ресторації” ще не побували ані Ольга Фреймут, ані європейські ресторатори. 🙂 🙁
N.B.: Антоніо Ґауді, мабуть, плакав би, побачивши ще один “плагіат” “Саґради Фамілії … на самогоні” (‘Sagrada de Família’ al aguardiente casero) 🙂 ))