Звідки ця дзвінка назва – Бучач? Кажуть, татарською “бучач” — яма. Якщо подивитися на місто з замкової гори, то в цю гіпотезу віриш: яма й є. Замкова гора, Нагорянка та Федір-гора обступають Бучач, візуально провалюючи його центральні квартали. Навіть хмарочос за середньовічними мірками, барокова Ратуша — і та десь внизу.
А замок і василіанський монастир магнатами розглядають підлегле місто згори. Є версія про походження назви від слова “буча” — так називалась швидка весняна вода, що затоплювала каньон Стрипи.
В підземеллях ратуші була тюрма, де бургомістр тримав особливо буйних злочинців і… боржників. Розібрати зараз, атланти чи каріатиди підтримують на кремезних плечах балкони на західному фасаді, важко: відбиті руки й голови, пошкоджені торси.
У центрі міста — ратуша (1751), шедевр будівничого Бернарда Меретина та скульптора Йогана-Ґеорґа Пінзеля. Щоб збудувати таку розкішну споруду, власнику Бучача Потоцькому довелося обкласти навколишні села додатковим податком. Розчин для мурування готували на яєчних білках: він і понині як камінь.
Колись на ратуші було чимало скульптур. Важкі кам’яні статуї волокли на неї волами похилим дерев’яним настилом від костелу під замковою горою. У той час “єврейський квартал”, який відділяє костел від магістрату, ще не існував.
За легендою, він з’явився, коли один з бургомістрів Бучача програв ділянку землі біля магістрату іудеям у карти. Тут 17 липня 1888 р. народився нобелівський лауреат, єврейський прозаїк Шмуель Йосип Чачкес (Агнон). Тепер вуличка між Стрипою та ратушею носить ім’я земляка.
В 1672 р. замок взяли в облогу турки Магомета IV. Потоцький був у від’їзді, тож обороною керувала його дружина Тереза. Дізнавшись, що твердиню захищає жінка, яничари начебто зняли облогу. А за чотири роки повернулися й зруйнували фортецю. Кордон між Портою та Польщею пройшов по Стрипі, розділивши місто навпіл. Східна частина дісталася туркам, західна — полякам.
Ще одна легенда розповідає про підземний хід від замку за місто. Він був таким високим і широким, що по ньому можна було їхати в кареті.
Залишити відповідь