Тернополянину Богданові Коропецькому на заробітках стали у пригоді навики бойових мистецтв. Тоді він вже мав вісім років досвіду боксу, шотокан-карате і тайцзицюань. Ось кілька його порад, – пише ПРОте.
Бігав, коли штукатурили. Відра весь день носив. Муляр Зеник з нашої бригади, сильний і міцний, який важив сто двадцять кілограмів, дивувався. Казав, що впав би на моєму місці.
Починав з підсобника на початку дев’яностих. Сусід Михайло з мого села запропонував роботу у будівельній бригаді. Їздили до Польщі. Якось там йшли до костьолу, жінка господаря по дорозі зустрілася з коліжанками. Її запитали хто ми. А вона: «То є гречне панство». А наші люди думають, що вони батраки.
Я не знав польської, то спілкувався із сином господарів англійською. Він за це мене поважав. На будові навчився цінувати простих людей. Спочатку думав, що тільки ті щось вартують, що мають інститути.
Залишити відповідь