Тернопільська волонтерка Лілія Мусіхіна розповіла у Facebook про “людей”, які не вміють цінувати праці волонтерів…
“Збір коштів Тані на операцію триває. Залишилось ще не трохи. Всім світом ми робимо те, що маємо…
Мама ще не телефонувала мені сьогодні, але за моїми підрахунками мало б залишитись близько 12 тисяч.
І от сьогодні мені пишуть про те, що мама Тані Юрчик – аферистка, бо їм виділили кошти з МОЗу.
Кошти, навіть коли і прийняли рішення, ще не перераховані. І ми не знаємо, чи це взагалі буде і коли. Не вірю я державі. І маю для цього всі підстави.
У російській групі в російській мережі вони мають наглість щось писати про дитину, звинувачувати і її, і маму в чомусь!!!
Як таке взагалі можливо!
На душа гидко. Так, ніби у лайні викупали.
Люди, хіба ж так можна???
Періодично я вислуховую не знати за що: за вілли на Майямі, хати в Підгородньому, машини класу “люкс” і все таке… І ті, хто не знає мене особисто, може й вірить в це.
За що ви так з нами????
Таня – останнє, за що я взялась. Коли дитина буде здорова, дозвольте мені просто піти, добре? З мене – досить.
Всі, хто матиме бажання подивитись на те, як “нажилась” – приходьте додому. Покажу собаку. Чека на неї нема, але є свідки, якщо комусь цікаво, чим і скільки за неї заплачено..
Бо більше нічого за цей час не купила.
Бо тут мені на груди вішають медальки, дякують, а за спиною…
Купаєте в лайні мене – ваше право. Але не чіпайте маму, в якої ледь не помирає дитина, і саму дитину. Такі речі повертаються.
Нема більшої святості, ніж мати і дитина. Не обпльовуйте святе.
Вчора зайшла в магазин, купити дитині фруктів і почула: ” А ти чому не на війні? Чоловік уже вдома. Пора тобі…” І єхидна посмішка.
Ви ж не знаєте, що я роблю. Сковтнула.
Втомилась від світу людей.. Скільки я ще витримаю? Що я мала натворити в минулому життя, щоб мені випало оце все???
Ненавидите мене – ваше право.
Не чіпайте Таню. Будь ласка..”
дорога пані Лілю,плюньте на глупих людей.Добре говорити,сидячи вдома.Ви робите велику справу.Схиляю перед Вами голову.