Тернопіль

Тернопіль – маленький обласний центр із великими амбіціями

“Перша моя зустріч із Тернополем відбулася 2006 року. У чужому місті спочатку починаєш шукати щось для себе знайоме, що нагадує рідні вулиці. А потім розумієш, що кожне місто має своє обличчя, свою інформаційну ауру. І кожен може себе знайти у палітрі рис урбаністичного портрету..” – розповідає відома журналістка Тамта Гугушвілі.

У Тернополі почали працювати нові патрульні поліцейські. Їх 209, 17 екіпажів патрульних машин щодня їздять вулицями міста. Перші результати — є. Водії вже обачніше вибирають місця для паркування. Раніше джип міг стояти на тротуарі, а пішоходи мали оминати його, виходячи на проїзну частину вулиці. Місцеві інтернет-сайти рясніють світлинами автомобілів, які патрульні поліцейські евакуювали, а на водіїв склали протокол. До речі, тернополяни часто самі повідомляють патрульним про неправильно припарковані авто. Водії (за спостереженням активістів-містян, які викладають свої відгуки в соцмережі) почали чемніше їздити Тернополем, зменшилася кількість заторів. Також городянам подобається те, що нові поліцейські патрулюють не лише дороги, а й заїжджають у двори.

У самому центрі Тернополя у безперервному режимі працює один із головних центрів збору допомоги для захисників України. Заходжу в штаб самооборони Майдану після 18 години. Тут незвично затишна атмосфера.

Незважаючи на те що Тернопіль маленький (у ньому живе понад 200 тисяч осіб), місто дивує великою кількістю заходів. Нещодавно в Тернополі відбулися відкритий чемпіонат з шахів, перший у місті пластовий розпродаж, візит Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Міхеїла Уклеби, Посла Європейського Союзу в Україні Яна Томбінського. Не вщухає у місті і хвиля акцій — представники «Вільних людей» влаштували акцію протесту біля обласного управління СБУ з вимогою звернути увагу на сепаратистські дії окремих політиків. Це далеко не повний перелік подій міста. Тому журналісти тут завжди мають про що писати. А встигнути на кілька подій удень — не проблема. Наприклад, від міської ради до облдержадміністрації можна дійти менш ніж за п’ять хвилин.

Тернопільський став — у центрі міста.10 хвилин від залізничного вокзалу і я споглядаю розмірені прогулянки тернополян по набережній. Рибалки застигають зі своїми вудками, годинами вичікуючи лову. «Щось впіймали? — запитую у чоловіка. — Ні! Вже другий день нічого. Але це дрібниці, зате відпочиваю від роботи, від телевізора…» У парку, що біля ставу, на острові «Чайка» встановлено вуличні тренажери. Туди йдуть всі, хто любить активний відпочинок. Активні тернопільські бабусі прогулюються там зі своїми внуками і власним прикладом заохочують їх застрибнути на тренажер. Улітку тернопільський став на кілька днів стає центром змагань з водно-моторного спорту.

Велосипедист у Тернополі — це вже масове явище. На велосипедах у Тернополі їздять підлітки й люди похилого віку. «Це економно, корисно для здоров’я і ти не залежний від графіку руху громадського транспорту», — переконує мене чоловік років за 60. Активісти громадської організації «ВелоТернопіль» уже наголошують на необхідності створення велодоріжок на вулицях міста, щоб, мовляв, і безпеку підвищити, і посприяти таким чином кількості прихильників велопрогулянок. І перші результати є — велодоріжка на  набережній Тернопільського ставу користується популярністю.



Loading...







Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK