Ми уже писали про те, що старший син екс-мера Тернополя Романа Заставного Петро, закінчивши Київський національний університет імені Тараса Шевченка (юридичний факультет), повернувся до Тернополя, щоб продовжити справу батька, який володіє закладами харчування у місті та відкрив новий атмосферний заклад сім’ї ресторанів “Файного міста” JanAmor.

Про те, “чи існує хороше дешеве вино?” Петро Заставний розповів у Facebook та поділився цікавим фото:

“Краще чи гірше – такого поділу вина не існує. Можливо порівнювати лише вина з одного сорту, одного регіону і одного року врожаю, але навіть за таких умов все дуже суб’єктивно. Тому ціна- це своєрідний показник якості для людей, які не дуже в винах орієнтуються і з цим не заморочуються.
1. Якщо вибираєте дороге вино – значить Вам в ресторан або спеціалізований магазин.

Якщо недороге – в супермаркет (за рахунок своїх об’ємів магазин може дати вигідну ціну, проте, Ви обмежені у виборі).

2. Обмежені в бюджеті – вибираєте вино Нового Світу, тому орієнтуєтесь я на Аргентину, Чилі, Нову Зеландію, ПАР і США. Причина проста: традиційні Європейські райони виробництва вина (Старого Світу) такі, як Франція і Італія апріорі будуть дорожчі.

3. Нехай, Вас не лякає металевий гвинтовий корок (screw cap). Уже давно натуральний пробковий корок не є запорукою якості вина. Вибираючи недороге молоде вино, Ви стикнетесь з тим, що 80% пляшок закриті гвинтовим корком. Таким способом закорковуються і дуже дорогі вина, тому, потрібно звикати. Причина такого тренду дуже проста – доставка коркового дуба в Чилі чи Австралію дуже дорога (адже його возять в основному з Португалії), а альтернативні методи нічим не гірші за якісними показниками.

4. Не боїмось брати пляшку і читати етикетку. Основне, на що звертаємо увагу – обов’язково вказаний рік збору урожаю та виробництва, сорт винограду, з якого виготовлено дане вино. Для нас важливо чи вино купажоване (складається з декількох видів) чи моносортне (з одного сорту), яке краще – думки експертів розходяться. Я б зупинив свій вибір на моносортному. Таке вино буде більш зрозумілим для Вас і швидше навчить розрізняти сорти на смак.

5. Якщо ви хочете розвиватись – читайте етикетку, запом’ятовуйте смаки і запахи. Для таких початківців як я – програма Vivino буде цікавим відкриттям. Фотографуєш вино і вся інформація на смартфоні.

6. Помилкова думка, що біле вино потрібно пити холодним, а червоне – кімнатної температури. Всі вина охолоджуются. Різниця лише в температурі. Червоне подається охолодженим до 16 градусів, біле і рожеве – від 9 до 12 градусів (просто положіть пляшку в холодильник на 30-40хв).

7. Вино обираєм сухе або солодке. Часто напівсолодкі і напівсухі роблять з відходів хорошого вина чи поганих, дешевих сортів.

8. Дуже суб’єктивно, але вино купувати ≥ 200грн (дешевше брати лише коли впевнений у виробнику).

9. Умовно тему вина можна поділити на 3 складові: що вибирати, як вибирати і як пити. Чомусь останню складову завжди недооцінюють. Особливо коли ти сам вдома, наливаєш в велику “кружку”, яку так зручно тримати за вушко і не потрібно доливати безліч раз… Але так можна зіпсувати враження навіть від найкращого вина.

Раджу запастись для початку парою бокалів: для червоного – широкий бокал, який ще часто називають «Бордо» (600мл), для білого – більш витянутий і менший по об’єму (340мл). Червоного наливаємо пів бокала, а білого лиш 1/3, адже його треба пити холодним.

10. Якщо Ви не знаєте з чого почати – попробуйте Чилійський совіньйон. З цим білим вином Ви не прогадаєте))..“