Кременецький замок побудований в XIII столітті, на замковій горі, висотою 400 метрів над рівнем моря, на місці давньоруського городища. Вигідне важкодоступне розташування фортеці зумовило те, що її не зміг здобути в 1226 році угорський король Андраш II, в 1240-1241 роках монголо-татарський хан Батий, в 1255 році воєвода хана Батия – Куресма.

Лише в 1261 році замок був розібраний на вимогу моного-татарського князя, правителя захоплених монгольськими дикими ордами територій на правому березі Дніпра, Бурундая, князем Васильком Романовичем, за умовами мирного договору.

З 1569 року, після Люблінської унії, місто і замок переходить до складу Речі Посполитої. У жовтні 1648 року, після шеститижневої облоги, замок було відбито у поляків військом Максима Кривоноса. Під час штурму фортецю було зруйновано. Після цього фортеця вже не відбудовувалася. До наших днів збереглися: двоярусна надбрамна вежа з аркою, бічні оборонні мури, частково палац і вежа над ним.