Багато вiдомих людей носять червону нитку на зап’ястку руки. Цей талiсман начебто захищає людину вiд злого ока, не впускає “в ауру негативну енергiю”.
Так, дійсно. На превеликий жаль та навіть жах, сьогодні чимало людей, які регулярно відвідують християнські храми, поза ним практикують відверто язичницькі та демонічні релігійні обряди. Одним таким, серед багатьох інших, є звичай носити на зап’ястку червону нитку, зав’язану особливим способом.
У ставленні Церкви до такого явища варто виділити декілька принципових моментів.
Насправді, це не порожня забавка, не варта уваги, а давня традиція прибічників каббали – релігії таємних юдейських знань, а також вірувань деяких індусів. За повір’ями, цей “амулет” має властивості охороняти людину від злої негативної енергії, чи, як кажуть у нас – “від вроків”. Тому не дивно, що не тільки одні старші люди піддаються цьому жахливому забобону, але й частенько зав’язують її навіть своїм дітям та родичам, бажаючи оберегти від якогось “злого ока”.
По-перше, жоден бісівський ритуал чи обряд нікому та ніколи користі не приніс. Всі вони є згубними для душі та тіла, оскільки джерелом енергії, яку закликає та стяжає людина під час цього, є біси та головний ворог людського роду, який і стоїть за всім цим – сам диявол. Часто несвідомо та, очевидно, навіть не бажаючи цього, людина приймає сатанинські обряди, а виконуючи укладає певний духовний договір із дияволом. З того часу вона перебуває з ним в особливих стосунках. Хочеться наголосити, що тут вже немає значення, як тлумачить такий обряд сама людина, та що вона про нього думає. Має значення лиш те, що вона коли звернулася до бісівських сил, як до своїх помічників і союзників у житті, то цим свідомо відмовилася від благодаті Божої й віри в промисл Господній.
Другу проблему, що пов’язана з різноманітними забобонами, я б назвав типовим наслідком по-дитячому язичницької ментальності. Зверніть увагу, що мислячи в категоріях поганського світогляду, ми постійно відчуваємо себе в оточенні різних небезпек. Увесь світ стає ворожим для нас : дзеркала, чорні коти, люди з поганими поглядами, порожні відра! Все, що нас оточує може виступати проти нас! Таким чином, людина не тільки постійно виправдовується у власних помилках, але й дуже часто змушена шукати конкретні речі чи конкретних людей, які “насправді” винні в тому, що в неї все не так, як вона собі планувала. Шукати винних – це хибний шлях, як з духовного, так суто з прагматичного, світського погляду. Всім відомо, що коли в тебе надто багато ворогів, справа, очевидно, не так у них, як у тобі.
Третя проблема, здається, найважливіша. Людина, яка вступає в духовний зв’язок із злими силами, позбавляє себе найціннішого, що взагалі вона може мати – Божої благодаті. Оскільки Господь Бог може все, крім насильницької дії на людину, то в момент, коли людина віддає перевагу злу, Господь від неї відходить. Отже, тут починається в справжня проблема, гірша ніж усі попередні.
Звісно, забобони можуть принципово відрізнятися між собою за своєю природою, і, очевидно, не варто підходити до них із одним мірилом. Одні є безперечним спадком язичницької, явно сатанинської епохи, а їх дотримання є справжнім релігійним актом. Інші з’явилися в наслідок елементарної людської неграмотності, яка з віком не зникла, а лише здобула особливий містичний ореол. Ще інші є не стільки релігійними, скільки психологічними факторами захисту людини або тим, що психологія називає переносом. В іншому випадку має місце так званий “ефект Плацебо” або ж самонавіювання. Ще інші, як у випадку зі згаданою вже червоною ниткою, носячи її на руці, намагаються в цьому наслідувати свої кумирів, наприклад Мадонну, Бейонс чи Брітні Спірс. Вони, як відомо, є відвертими прибічниками Каббали, і тому червона нитка для них це не прикраса, а суто релігійний символ.
Отже, християнам у будь-якому випадку слід бути особливо обережними з речами, глибинну природу яких ми до кінця не розуміємо. Стараймося не допускати жодної нагоди привнести в своє життя елементи язичницького культу, оскільки вони несуть в собі ідею поклоніння не правдивому Богу, а бісам.
Що робити людям, якi не знаючи про такий ритуал, носили червону нитку на зап’ястi?
Людина, яка займалася чаклуванням, використовувала окультні предмети та брала участь у ворожбі чи інших ритуалах, повинна обов’язково фізично знищити всі предмети окультних практик, включно з літературою по окультизму. Далі раджу їй запросити священика, щоб той освятив будинок молитвою та окропив свяченою водою. Що ж стосується самого учасника такого дійства, то ця людина обов’язково повинна розповісти про цей свій гріх священику під час Сповіді, та після належної епітимії (покути), приступити до Святих Таїнств Тіла та Крові Христових з твердим наміром більше такого не повторювати.
Чи це якось може позначитися на життi людини, (тобто чи така людина справдi є посвячена демону)?
Про це питання складно відповісти, говорячи не про конкретну людину, чи конкретний випадок, а маючи на увазі якогось “гіпотетичного грішника”. Бувають випадки, коли людина настільки “заграється” зі злими силами, що з часом вони доводять її до повного божевілля. Тоді приходиться говорити не про окультизм чи забобони, а вже про біснування та одержимість, які виникли в наслідок цього. З іншого боку, незнання принципів духовного життя аж ніяк не позбавляє людину від відповідальності за все, що вона робить. Те, що людина не веде себе ззовні наче біснувата, не зовсім не говорить про те, що вона духовно здорова. І хто знає, скільки ще потрібно людині згрішити, щоб її одержимість злими силами була настільки явною, що стала помітною фізичними очами? Можливо, комусь не хватає лише однієї такої ниточки на руці?
Тож, як слiд сприймати носіння нитки?
Є один дуже розумний тактичний принцип під час війни. Ніколи не варто недооцінювати власного ворога. Якщо будеш надто легковажний та безпечний, противник обов’язково знайде спосіб скористатися цим на свою користь. Для когось проста нитка буде лише ниткою, а хтось, порушуючи найпершу Заповідь Божу, буде приписувати їй божественні риси, невластиві фізичним предметам. Апостол Павло каже, що: “ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного”.(1Кор.8:4)
Якщо людина хоче служити правдивому Богу, Господу Ісусу Христу, то вона не повинна одночасно з цим використовувати жодних язичницьких амулетів. Під час Таїнства Хрещення священик одягає на немовля хрестик, котрий є не тільки символом віри християнина, але й символом Божої благодаті, яка супроводжує віруючу людину по життю. Якщо ми носимо на шиї цей хрестик, нам не потрібно носити щось інше, бо Сила Божа більша за силу бісівську настільки, як вище небо від землі! І було би дуже нерозумно, якщо ми словами кажемо, що є християнами, а вчинками та способом мислення це будемо кожен раз спростовувати. Кращий спосіб зберегтися від злих сил – після ретельної підготовки систематично приступати до святих Таїнств Покаяння та Євхаристії.
Маємо пам’ятати, що диявол дійсно може робити певні чуда, але він не всесильний. Зате він може зробити так, щоб ми повірили в його всемогуття. Особливо ця спокуса губить маловірних людей. Йому не складно наслати на нас хворобу, а потім трохи відпустити, лише задля того, щоб ми прийняли його як свого особистого бога. Скажімо, оли Церква каже, що не можна “чарувати” чи “скидати вроки” бо це є смертний гріх, а ми все одно допускаємо це, значить ніякі ми не християни.
Тому, будемо надалі робити все можливе, щоб усвідомлюючи власні недоліки та слабості, не допускати в своє життя ніщо нечисте та таке, що може піддати небезпеці нашу безсмертну душу. Віра в забобони – це не “додаток” до нашої основної віри, а те, що є першою ознакою маловірства та малограмотності. Це все категорично суперечить вірі в Правдивого Бога. Забобони – це віра проти Бога.
Про це пише на своєму сайті протоієрей із Тернополя Євген Заплетнюк
Ще одна стаття з розряду, аля всі релігії погані, а християнство саме правильне. Не погоджуюсь зі статтею в корні. По-перше, ще давним-давно до християнства в основному люди на території України були язичниками, вірили у багато богів, але основним богом була для них природа, і тому багато ритуалів взято звідти. Наприклад гаївки – що виконуються під час великодних свят, це повністю язичницька традиція. Більшість українських символів, особливо пов’язаних зі святами, мають під собою і релігійне і народне підгрунтя. Простежити це можна хоча б на прикладі зимових свят: Різдва Христового, Нового Року і Водохрещя. Час святкування цих свят повністю збігається із часом відповідних поганських свят, що передували християнським. Ці три свята тривали протягом 12 днів, що з одного боку символізували творення Всесвіту, а з другого – народження і вдосконалення особистості Ісуса Христа. Новий Рік, Василія і Щедрий Вечір святкується в один день. Культ небесного золотого плуга, приготування короваю, засівання символізують цей день. Цим традиціям поганського походження вдалося уникнути впливу християнства і залишитись у первинному вигляді.
Завершуються зимові свята Водохрещям. Це свято води, яка цього дня вважається святою, що підтверджується і народними віруваннями, і церквою. В українській міфології, як і в багатьох інших міфологіях світу, Вода стоїть при початку світотворення. Вона є пасивним началом, а активним виступає Вогонь. Символами переплетення Води і Вогню є два голуби, кольори нашого прапора, золотистий тризуб на голубому тлі, тощо.
Тому у першу чергу я вважаю таким священникам треба взяти книжку історії, добре її прочитати, а потім розказувати що добре, а що погано.
Андрію, для того, щоб робити такі висновки, потрібно розуміти що таке поганство (віра наших предків до християнства) і що таке християнство (віра в Ісуса Христа, Творця усього видимого і невидимого, Спасителя людей). Схоже, що Ви не розумієте того, що сказав священник. А він всього лиш пеорекаав слова Ісуса Христа про те, що той, хто поклоняється єдиному правдивому Богові не може одночасно поклонятися природнім стихіям та демонам – так званим богам. Потрібно зрозуміти це і тоді вже робити усвідомлений вибір: або демони або Бог.
Повністю підтримую попереднього коментатора і додам ще дещо від себе.
З якого дива християнський священник засуджує виконання християнами обрядів юдейського вчення, нехай навіть видозміненого? Чи може цей пан не знає, що старий завіт досі є діючим для християн, адже його ніхто не скасовував. Доповнили, але не скасували. Причому доповнення прямо суперечать попереднім нормам.
Окрім того, старий завіт це лише книга авторства не Бога, як він сам пише. Це книга євреєв про Бога, так як вони його уявляють. Докази? Почитайте книгу Ісуса Навина, розділ про побиття 5 аморейських царів. Бог начебто кидав каміння під час битви і власноруч убивав воїнів корінного для палестини народу. І це після заповіді “не убий”. Висновок – порушення свого ж закону. Тому або Бог не такий і добрий, або (що більш ймовірно) старий завіт не має щодного стосунку до божої друкарської машинки.
Відповідно всі ці оповіді священників про язичництво, бісів і т.д. по відношенню до обрядів іншого вірування сприймається лише як страх втратити дуже привабливу годівницю.
Наші предки винайшли колесо – основу всієї людської цивілізації, приручили коня, винайшли плуг, споруджували такі міста, яких не було в жодного іншого народу багато тисячоліть (напр. Майданецьке городище).
Українці заслужили мати своє рідне розуміння бога, свої обряди. І жоден христинський священник не має права нам вказувати, що є добре і погано. Ми дорослі і самі можемо визначити. Нехай спочатку приведуть вчення до несуперечливого стану, тоді і подискутувати можна.
Ярославе, каббала – це не видозмінене юдейське вчення, як Ви пишете, а одна із окультних (демонічних) практик, яка з”явилася набагато пізніше виникнення юдаїзму і набагато пізніше написання Священних Писань юдеїв. Це середньовічне вчення, яке не грунтується на Писаннях, а лише на вченні деяких вчителів, тобо є по сутті окремим вченням містичного спрямування. Якщо порівнювати це вчення із юдаїзмом чи християнством, то воно прямо суперечить тому, що вчить нас Тора і чому вчив Ісус Христос. Чому тоді дивуватися, що священник назвав це вчення тим, чим воно є? Якщо воно шкодить душі людини і відводить її від Ісуса Христа, від Бога, то про цю небезпеку слід попередити. А далі справа самої людини, кожен тягнеться до того, що його більше приваблює: або до Світла, або до темряви.
Світло буває різним.
Йоан Богослов: ” І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.”
(Йоан 1,5)
У ньому було життя, і життя було- світло людей.
Священик хто віра яка що за розлад.священики мають духовно жити а не за $ тоді в нехай в пишуть.
Не погоджуюся з коментарями Андрія і Ярослава тому, що дійсно червона нитка- це язичницький забобон ,але ми не живемо у прадавні часи коли дійсно наші предки вірили у різні символи та забобони. Завдяки князу Володимиру ,який навернувся в Християнство українці є християнами ,які вірять в Ісуса Христа. Народ який будував і будує свою ідентичність на правді. І хоч є люди ,які хочуть заперечити цьому та боротися за свої принципи то це тільки доказ того, що десь ми втратили християнство- віру в Бога який помер за нас і Воскрес! А повернулися до своїх “ідолів та забобонів” Не думаю що хлопцям ,які зараз на сході України допомагає якийсь мутузочок на руці але знаю ,що молитва до Бога врятувала не одне життя солдата. Хлопці котрі мали розарії до Богородиці завдячують своє повернення до дому її- Матері Божій ,яка захистила від кулі та смерті. Тому правда -переможе все зло ,яке є в нашій країні та суспільстві.
Зуб даю, що ви дуже неуважно читали пост Андрія і мій.
Спеціально для Вас повторю ще раз.
Більшість того, що називається “забобонами” – взято з практичного досвіду, хоча причини давно забуті.
Щодо “язичництво”, то Ви спочатку дізнайтесь хоча б з вікі, що це взагалі таке, а потім когось так називайте.
Князя Володимира жорстоко обдурили, а він навіть не здогадався про це. Наговорили сім мішків полови, що будеш нарівні з візантійським базилевсом, а він як був наївним, так і залишився. І народ він не навернув, а зламав через коліно силою. Щось як Янукович. Лише з тією різницею, що овоч втік і не зміг завершити своєї справи. Чи може бути правдивою віра, яка змушує убивати інаковіруючих лише за інаковірство? Ні, ніколи в житті. Це не віра, це чистої води нацизм.
Бог, який помирає і воскресає. Може Ви не знаєте, але ця історія має своє коріння в багатобожжі. Причому в різних народів одна і та ж. Просто політеїсти вважають сонце одним з богів, тому кінець зими сприймається як воскресіння Бога.
Власне хлопці на сході є грішниками згідно з християнством, адже Христос казав “не противитися злу”, хіба ні? Відповідно Марія не може захищати таких воїнів, адже вони не дотримуються науки Ісуса. Ви ще не задумалися, як вийти з цього глухого кута? Дуже просто. Почати думати як вільна людина, а не як раб.
Власне! Причини забуті а люди ,незрозуміло навіщо, бояться переходити дочогу бо її перебігла чорна кішка бо вірять ,що з ними має статися щось лихе. Добре, але я стану на захист нівчому не винної тваринки. Можливо вона просто кудась побігла. Люди ж самі створюють проблеми. Чи вперто чекають ,щоб якась старенька бабуля не перейшла їм дорогу з пустими відрами а то їм не пощастить- все таж історія ,і цих історій ,накопичилося за віки -чимало. Можна сказати теж ,про червону нитку. А ми живемо у ххI столітті. Тож вище наведені приклади показують ,що людина стає не вільною ,а власне рабом цих “забобонів”.
Багатобожжя-політеїзм людина котра вірити в ,що завгодно ,але Бог є один. Ще перед народженням Ісуса Христа котрий відкупив увесь світ ,язичники вірили ,що сонце є образом єдиного Бога який Воскресне зі смерті до життя. Думаю Ярослав ти з цим погодишся.
Так, Бог один, але багато різних розумінь Бога.
Чому Ви так сліпо вірите в те, що кажуть євреї? Вони ж хворі на повну голову на своїй “богообраності”. Бог не може робити різниці між свореними ним істотами інакше це дискримінація. Нацисти теж говорили, що вони вища за всіх раса. Чому Ви їм не вірите? Чому така сліпа вибірковість? Біблія писана такими ж людьми, як і Ви і я. Бог ніколи не опуститься до банального убивства, бо запросто може обійтися без нього. Ваша сліпа віра євреям не доведе Вас до добра.
Євреї через цю свою манію величі у всі часи чинять зло, бо мовляв це їм “наказав Бог”.
це проклятий народ бо вони сказали пілату що кров невиного на них і на іх нащадках ! вони самі себе осудили а не БОГ!
Ярославе, Ви про євреїв чи про слова українського священника говорите? Ви знаєте Хто такий Ісус Христос і що таке християнство? Ви знаєте, для прикладу, що за останні 40-50 років у Китаї, в умовах жорстоких переслідувань і вбивств, Бог привів до віри в Ісуса Христа біля 80 млн. китайців? Ви знаєте від чого Вас може спасти віра в Ісуса Христа? Ні? А сотні мільйонів християн не тільки знають, але і отримали це спасіння особисто від Ісуса Христа, живого, воскреслого.
Хто визволиться сам – той вільним буде. Хто визволить когось – в неволю візьме. Леся Українка.
На рай треба заслужити самому (добрим життям), а не плазувати і благати “прошу пустіть”.
Ви так говорите “Бог привів до віри в Ісуса Христа”, наче добре розумієте, що це різні особи 😉
Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було- Бог.
(Йоан1,1)
Ось Йоанове свідчення.
Прийшов до своіх,- асвоі його не прийняли.
Бо ,як тоді Мудреці зі сходу взнали, що має народитися Спаситель. Вони котрі мешкали за сотню кілометрів від Віфлеєму. Вони побачили зорю на небі і знали ,що ця зірка символізує народження Великого Царя. Три Царі ,які вказані у Св’ятому письмі власне були язичниками. Вони досліджували природу і спостерігали за зірками.
Такі “зірки” появляються кожне століття (то якась комета, то венера надто яскрава, то наднова десь вибухне і її видно вдень і вночі.
До слова, розділ про народження Ісуса показує римського намісника Юдеї, як якогось ідіота, хоча він таким далеко не був. На милого було чекати на повернення царів, якщо він і сам прекрасно знав місто, де сталася не вельки приємна йому подія? Послати пару когорт солдатів, перерити всі будівлі і справа завершена. Думайте над тим, що читаєте, а не очі в книгу і заснули.