Докладніше у статті Курилович Віталій Іванович

40 років, нар. 18 грудня 1973 у м. Тернопіль. Український військовий, майор. Начальник групи бойової та спеціальної підготовки.

Загинув 29 травня 2014 в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов’янськ Донецької області. Інформація до військкомату надійшла 5 жовтня.

Докладніше у статті Семчук Віктор Ярославович

23 роки, нар. 3 березня 1991 в с. Залав’є Теребовлянського району.

Солдат, розвідник-снайпер розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади(Яворів) оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ.

Загинув 19 червня 2014 у бою, що точився під смт Ямпіль та селом Закітне Донецької області.

Докладніше у статті Гулько Олег Васильович

42 роки, нар. 9 лютого 1972 в м. Заліщики. Боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України.

Загинув над ранок у понеділок 7 липня 2014 біля міста Щастя під Луганськом від пострілу в спину.

Докладніше у статті Руснак Микола Ігорович

38 років, нар. 24 вересня 1975 в с. Лощинівка (нині Бернадівка) Теребовлянського району.

Загинув 11 липня 2014. З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост у районіЗеленопілля Луганської області зі сторони державного кордону.

Докладніше у статті Чабан Андрій Олександрович

26 років, нар. 31 січня 1988 в с. Залісці Збаразького району.

Сержант 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 (Хмельницький).

Під час патрулювання спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув 24 липня 2014 у бою від кулі снайпера біля м. Первомайськ Луганської області.

Докладніше у статті Гарматій Володимир Михайлович

21 рік, нар. 4 серпня 1992 в с. Чернелів-Руський Тернопільського району. Лейтенант, командир мінометного взводу 51-ї окремої механізованої бригади, військова частина А2331 (Володимир-Волинський).

26 липня 2014 підірвався на міні під Сєверодонецьком.

Докладніше у статті Квач Орест Арсенович

23 роки, нар. 23 липня 1991 у м. Заліщики. Боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України.

Підірвався на міні 27 липня 2014 біля м. Лутугино Луганської області.

Докладніше у статті Дрьомін Андрій Сергійович

32 роки, 3 січня 1982 с. Великий Глибочок^[2](за іншими даними — в Тернополі)^[3]Тернопільського району. Гранатометник батальйону спецпризначення «Азов».

Загинув 10 серпня 2014 у бою під Іловайськом (Донецька область). Чота батальйону «Азов» йшла за БМП та потрапила під снайперській обстріл з обох боків.

Докладніше у статті Філь Олександр Олегович

19 років, нар. 23 березня 1995 у м. Бережани. Навідник аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільного-десантного батальйону військової частини А0284.

Загинув 16 серпня 2014 у результаті смертельного поранення під час виконання бойового завдання. Панахида (уТроїцькому соборі) і похорон відбулися в Бережанах 30 серпня.

Докладніше у статті Костюк Віталій Валерійович

37 років, нар. 25 січня 1976 у с. Нова Могильниця Теребовлянського району. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас».

Загинув 19 серпня 2014 у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область).

Докладніше у статті Коцюк Руслан Володимирович

36 років, нар. 3 травня 1978 у с. Джурин Чортківського району. Старший лейтенант, військовослужбовець 3-го батальйону 51-ї окремої мехбригади (Володимир-Волинський), командир взводу розвідки.

Загинув 29 серпня 2014 під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область).

Докладніше у статті Ільяшенко Роман Ігорович

23 роки, нар. у м. Чортків. Військовослужбовець 2-го батальйону артилерійського самохідного дивізіону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Майстер спорту та чинний володар Кубку України з Фрі-файту.

Загинув 30 серпня 2014 при виході колони з-під Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами.

Докладніше у статті Степула Руслан Іванович

31 рік, нар. 1983 в с. Костільники Бучацького району. Військовослужбовець аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів).

Загинув від вибухової травми 3 вересня 2014 у селі Цвітні Піски на Луганщині. Поховали Руслана Степулу 11 вересня у рідному селі.

Перепоховали Миколу Чорного 22 серпня 2015 року в Кременці.

Джерела:

• Знайшли тіло безвісти зниклого в АТО Миколи Чорного // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 16 серпня.
• Миколу Чорного перепоховають у Кременці 22 серпня // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 21 серпня.
• Сьогодні у Кременці прощалися із захисником України Миколою Чорним (фото) // Тернополяни. — 2015. — 22 серпня.

Докладніше у статті Юркевич Андрій Михайлович

33 роки, нар. 18 квітня 1982 в с. Білозірка Лановецького району, проживав у м. Тернопіль. Командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».

Потрапив у засідку російського спецназу, коли із солдатами супроводжував харчі для артилеристів, загинув увечері 5 вересня 2014.

Докладніше у статті Воробель Іван Володимирович

33 роки, нар. 11 травня 1981 у с. Кам’янки Підволочиського району. Військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув 5 вересня 2014 під Іловайськом. Але тільки 28 січня повідомили рідних після проведеної ДНК-експертизи.

Докладніше у статті Флекей Зіновій Миколайович

44 роки, нар. 1970 у м. Тернопіль. Боєць 6-го батальйону територіальної оборони Тернопільської області«Збруч».

Загинув 3 жовтня 2014 у Херсонській області від вибуху гранати.

Пішов служити добровольцем ще 25 березня 2014 р. у військову частину м. Біла Церква, а звідти, пройшовши воєнну підготовку, направлений у зону АТО командиром відділення дизельних автомобілів.

Загинув 4 жовтня 2014 (орієнтовна дата) поблизу с. Миколаївка Волноваського району Донецької області. Інформація до військкомату надійшла 5 жовтня.

Похований 10 жовтня.

Джерела:

• Смільська, О. Матері не дочекалися ще двох синів / Оксана Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 39 (15–21 жовт.).
• Не встиг і звикнути до іншої траншеї: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (15610) (10 жовт.). — С. 4.
• Тіло бійця АТО Андрія Рави вже везуть додому // «20 хвилин» (Тернопіль). — 2014. — 8 жовтня.
• В АТО загинув мешканець Зборівщини // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 8 жовтня.
• На Тернопільщині похоронили загиблого в зоні АТО — Андрія Раву // Місто. — 2014. — 10 жовтня.
• Герої не вмирають! Андрій Рава, м. Зборів, Тернопільська область AndriyRava // Василь Вега. — 2014. — 10 жовтня.
• Скорбимо разом // Сайт Зборівського коледжу
• Рава Андрій Іванович // Книга пам’яті

Докладніше у статті Пунда Віктор Васильович

49 років, 16 січня 1965 с. Іванівка Підволочиського району.

Загинув 6 жовтня 2014 під час обстрілу російськими збройними формуваннями в Перевальському районіЛуганської області поблизу Дебальцеве.

Докладніше у статті Флиста Юрій Зіновійович

28 років, 14 квітня 1986 с. Курівці Зборівського району. Солдат, військовослужбовець 24-ї окремої Залізної механізованої бригади.

Загинув 15 жовтня 2014 у бойовому зіткненні з противником на блокпосту № 32 поблизу села СмілеСлов’яносербського району Луганської області на Лисичанській трасі.

Докладніше у статті Гурняк Віктор Петрович

27 років, нар. 8 червня 1987 у с. Городниця Гусятинського району. Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», фотокореспондент, пластун.

Загинув о 10:10 ранку 19 жовтня 2014 від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених в районі 32-го блокпосту поблизу селища Сміле (Слов’яносербський район) Луганської області.

Докладніше у статті Михальський Тарас Романович

34 років, 26 вересня 1980 м. Збараж. Солдат, оператор-навідник БМП 24-ї окремої механізованої бригади(Яворів).

Загинув 19 жовтня 2014 на «Бахмутській трасі» під час відбиття спроби прориву російських збройних формувань поблизу с. Сміле, коли разом із іншими військовослужбовцями їхав виручати бійців 32-го блокпосту, оточеного сепаратистами.

Докладніше у статті Марусич Володимир Васильович

35 років, 17 листопада 1978 с. Солоне Заліщицького району. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Загинув орієнтовно 6 листопада 2014 під Лисичанськом (Луганська область) під час обстрілу блокпоста російськими градами.

Докладніше у статті Долгіх Сергій Володимирович

34 роки, 1 травня 1980 с. Заруддя Збаразького району. Військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади(Мукачеве).

Загинув біля с. Нікішине Шахтарського району Донецької області 16 листопада 2014 від множинних осколкових поранень, несумісних із життям.

Докладніше у статті Мусій Роман Антонович

45 років, 25 червня 1969 с. Великі Загайці Шумського району. Механік-водій гусеничної машини 5-го батальйону24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Загинув 27 листопада 2014 на блокпосту поблизу смт Кримське на Луганщині.

Загинув близько 4-ї години вечора 28 листопада 2014 (про це батькам повідомив командир капітан Валерій Петрович Пастух) поблизу смт Станиця Луганська, підірвався на розтяжці. Поховання відбулося 5 грудня у рідному селі.

Залишились батьки Михайло Михайлович та Любомира Йосипівна, сестра Ольга (проживає в с. Гущанки).

Джерела:

• Сьогодні, 4 грудня, додому, на Тернопільщину, привезуть тіло загиблого героя // Тернопільська обласна рада.
• В зоні АТО загинув 33-річний Руслан Голембйовський // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 3 грудня.
• 33-річного загиблого в зоні АТО Руслана Голембйовського поховали сьогодні у рідному селі // Новини Тернопільщини. — 2014. — 5 грудня.
• Інформацію перевірено й уточнено в батьків.

Загинув близько 4-ї години ранку 1 грудня 2014 неподалік міста Щастя Луганської області від обстрілів з РСЗВ «Град». Один зі снарядів розірвався в метрі від машини батальйону «Айдар», яка загорілась, у ній почала вибухати зброя. Загинули двоє бійців, які перебували у машині, позивні «Бистрий» і «Захар».

27 жовтня 2015 в рідному селі Ярославові Сташківу встановили меморіальну дошку.^[4]
Джерела:

• Тернопільщина втратила в АТО ще одного бійця // «20 хвилин» (Тернопіль). — 2014. — 2 грудня.

Докладніше у статті Андруник Петро Петрович

32 роки, нар. 16 червня 1982 у смт Мельниця-Подільська Борщівського району. Солдат Харківської оперативної бригади Національної гвардії України.

Загинув близько 9:00 25 грудня 2014, доставляючи паливно-мастильні матеріали на автомобілі КрАЗ, у районі населеного пункту Оріхове (Луганська область) у результаті підриву фугасу направленої дії.

Докладніше у статті Бас Павло Іванович

26 років, нар. 1 липня 1988 у м. Тернопіль. Боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України.

Загинув у різдвяну ніч 7 січня 2015 під час обстрілу з РСЗВ «Град» у с. Гранітне біля Маріуполя.

Докладніше у статті Трух Володимир Володимирович

22 роки, нар. 20 січня 1992 у с. Жабинці Гусятинського району. Військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув 17 січня 2015 у боях за Донецький аеропорт.

Докладніше у статті Вітишин Іван Васильович

39 років, нар. 14 вересня 1976 у с. Велика Лука Тернопільського району. Військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув 20 січня 2015 у новому терміналі аеропорту Донецька.

Докладніше у статті Борисевич Василь Васильович

44 роки, нар. 4 січня 1969 у с. Діброва Збаразького району. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Загинув орієнтовно 20 січня 2015 від кулі снайпера на блокпосту № 31 на трасі «Бахмутка» поблизу смт Фрунзе(Луганська область).

Докладніше у статті Капчур Андрій Володимирович

35 років, нар. 22 травня 1980 у с. Забойки Тернопільського району. Оператор-навідник на БМП 351 «Лора» 3 взводу 1 роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Помер 25 січня 2015. Довший час вважався безвісти зниклим. Тіло Андрія Капчура упізнали лише у травні за ДНК-тестом.

Докладніше у статті Питак Володимир Теодорович

35 років, нар. 7 лютого 1979 у с. Вишнівчик Теребовлянського району. Військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Загинув 25 січня 2015 у районі Дебальцевого.

Докладніше у статті Лопацький Федір Миколайович

34 роки, нар. 17 вересня 1978 у с. Сураж Шумського району. Військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади(Мукачеве).

Загинув 25 січня 2015 поблизу села поблизу села Новогригорівка Артемівського району Донецької області в районі Дебальцевого.

Докладніше у статті Римар Ігор Миколайович

27 років, нар. 16 квітня 1987 у с. Трибухівці Бучацького району. Військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Отримав тяжкі поранення 9 січня під час атаки російських бойовиків на новий термінал аеропорту Донецька. Помер 27 січня 2015 у Київському військовому клінічному центрі.

Загинув 27 січня 2015 у зоні проведення АТО. За словами голови сільради і друга загиблого Василя Берекети, який також воює на Сході, їх перекинули вночі з Ізюма на позиції по одному бійцю на розрахунку, при морозі Володимир Чеславський, якого не було кому замінити, ймовірно просто замерз.

Залишились мати та сестра.

Джерела:

• У зоні АТО загинув 40-річний Володимир Чеславський // «20 хвилин» (Тернопіль). — 2015. — 29 січня.
• Тернопільщина прощалась із добровольцем Володимиром Чеславським // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 30 січня.
• На Тернопільщину привезли тіло В. Чеславського // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 31 січня.
• У Підволочиську відбулася панахида за загиблим Володимиром Чеславським // Підволочиська РДА. — 2015. — 30 січня.
• [ Чеславський Володимир Едвардович // Книга пам’яті]

Докладніше у статті Заплітний Дмитро Іванович

31 роки, нар. 8 червня 1983 у с. Забойки Тернопільського району. Військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Загинув 28 січня 2015 під час артилерійського обстрілу в Шахтарському районі Донецької області (в районіДебальцеве).

Докладніше у статті Дідух Володимир Васильович

35 років, нар. 27 серпня 1979 у с. Вербів Бережанського району. Військовослужбовець, водій-санітар 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Загинув 31 січня 2015 у результаті обстрілу з танку взводного опорного пункту «БАЛУ».

Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого 2015 під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми у польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області, де розміщувалися бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».

Джерела:

• На Херсонщині в районі виконання завдань військовослужбовців ЗС України сталася надзвичайна подія // Сайт Міністерства оборони України. — 2015. — 1 лютого.
• На Херсонщині загинув боєць Назарій Кулинець з Тернопільщини // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 1 лютого.
• Прокуратура знайшла винуватця пожежі на Херсонщині, внаслідок якої загинули шестеро військових // ТСН. — 2015. — 2 лютого.

Докладніше у статті Римар Павло Андрійович

34 роки, нар. 8 липня 1980 у м. Тернопіль. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч».
Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого 2015 під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми у польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області, де розміщувалися бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».

Докладніше у статті Наливайчук Юрій Богданович

37 років, 15 вересня 1977 у м. Тернопіль. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»).

Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого 2015 під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми у польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області, де розміщувалися бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».

Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого 2015 під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми у польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області, де розміщувалися бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».

5 лютого мешканці Волочиська пройшли жалобною церемонією з тілом Вадима Вернигори від машинобудівного заводу вулицею Незалежності.

Залишилися молода дружина та двомісячна донечка.

Джерела:

• На Херсонщині в районі виконання завдань військовослужбовців ЗС України сталася надзвичайна подія // Сайт Міністерства оборони України. — 2015. — 1 лютого.
• Тернопільщина у жалобі за загиблими бійцями батальйону «Збруч» // Сайт Тернопільської ОДА. — 2015. — 2 лютого.
• Прокуратура знайшла винуватця пожежі на Херсонщині, внаслідок якої загинули шестеро військових // ТСН. — 2015. — 2 лютого.
• Вічна пам’ять герою! // Хмельницька обласна державна телерадіокомпанія. — 2015. — 5 лютого.

Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого 2015 під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми у польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області, де розміщувалися бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».

Руслана привезли на головний майдан до рідного селища 5 лютого, де відбувся мітинг-реквієм та панахида.

Залишилися батьки, дружина Ганна і троє дітей: сини Павло і Дмитро, донька Христина.

1 лютого в Гусятинській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Русланові Чухасю.^[5]

Джерела:

• На Херсонщині в районі виконання завдань військовослужбовців ЗС України сталася надзвичайна подія // Сайт Міністерства оборони України. — 2015. — 1 лютого.
• Тернопільщина у жалобі за загиблими бійцями батальйону «Збруч» // Сайт Тернопільської ОДА. — 2015. — 2 лютого.
• Прокуратура знайшла винуватця пожежі на Херсонщині, внаслідок якої загинули шестеро військових // ТСН. — 2015. — 2 лютого.
• Загиблого бійця з Гусятинщини земляки зустрічали на колінах // Інформаційний простір Тернопілля. — 2015. — 2 лютого.

Докладніше у статті Сикліцкий Назарій Олексійович

30 років, нар. 17 жовтня 1984 у м. Тернопіль. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»).

Загинув близько 3:00 ранку 1 лютого 2015 під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми у польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області, де розміщувалися бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».

Докладніше у статті Григоришин Михайло Васильович

24 роки, нар. 28 квітня 1990 у с. Панівці Борщівського району. Солдат 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону(Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

31 січня 2015 співслужбовці бачили, як під час обстрілу поблизу Чорнухиного (Попаснянський район, Луганська область) Михайло впав, але до нього не можна було дістатися через бойові дії. Рідні довгий час сподівалися, що він живий.

Докладніше у статті Орляк Олександр Володимирович

24 роки, нар. 6 вересня 1990 у м. Тернопіль. Командир гармати 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Загинув 6 лютого 2015 в результаті поранення осколком гранати під час виконання бойового завдання поблизуДебальцевого.

Докладніше у статті Новак Ігор Володимирович

31 рік, нар. 16 травня 1983 у с. Оріховець Підволочиського району. Механік-водій 2 взводу 2 роти 1 батальйону30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський).

Загинув у районі Дебальцевого 6 лютого 2015 від кулі снайпера, військові потрапили у засідку в селищі Рідкодуб (Шахтарський район).

Під час Революції Гідності був командиром тернопільської «12-ї сотні» Самооборони Майдану, пізніше очолював громадську організацію «Тернопільська дванадцята сотня». Перебував у складі добровольчого корпусу УНСО.

Помер від зупинки серця 13 лютого 2015 під час артилерійського обстрілу міста Щастя під Луганськом^[6]. 15 лютого з воїном попрощалися в Києві на Майдані Незалежності.^[7] 16 лютого Ростислава Якубика поховали на сільському цвинтарі Ішкова біля могили січових стрільців.

Залишилися мати Ганна Степанівна, дружина, 14-річний син Євген і 4-річна дочка Мар’янка.

Джерела:

• Євгенія Цебрій. В АТО загинув Ростислав Якубик з Тернопільщини // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 15 лютого.
• У зоні АТО загинув відомий тернопільський сотник Ростислав Якубик // Терен. — 2015. — 15 лютого.
• Кошіль, І. Наснилося, що кликала сина додому, але він не йшов… А через два дні загинув… / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 6 (18–24 лют.). — С. 4.
• Рідні загиблого добровольця просять дати йому статус учасника АТО // YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 13 липня.

Докладніше у статті Лабуткін Дмитро Віталійович

29 років, нар. 11 грудня 1986 у м. Кременець. Капітан-лейтенант, військовий кореспондент, заступник редактораТелерадіокомпанії Міноборони України «Бриз» ВМС ЗСУ

Загинув 16 лютого 2015 у районі Дебальцевого разом із розвідгрупою ЗСУ.

Докладніше у статті Лотоцький Віталій Зіновійович

36 років, нар. 19 липня 1979, м. Тернопіль. Старший водій роти матеріального забезпечення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Поранений на блокпосту «Балу» під Дебальцевим Донецької області 16 лютого, помер 17 лютого 2015^[8]. На початку березня упізнаний серед загиблих.

Загинув ймовірно 10 березня 2015 (обставини смерті не встановлено).

Відспівали бійця 12 березня 2015 року у храмі святого архістратига Михаїла с. Пальчинці Підволочиського району. Чин похорону очолив архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор у співслужінні настоятеля, благочинного прот. Тарасія Махніцького, голови фінансово-господарського відділу прот. Юрія Коханського і духовенства Підволочиського благочиння. Поховали загиблого на місцевому кладовищі.

Залишилися діти, внуки дружина та матір.

Джерела:

• Допис на фейсбуці // Автомайдан Підволочиськ. — 2015. — 10 березня.
• На Тернопільщині попрощалися з Героєм Круком Володимиром // Церква.info. — 2015. — 13 березня.
• Волочисьці шанували пам’ять загиблого бійця АТО Володимира Крука // 2015. —13 березня.

Служив у ЗСУ за контрактом 12 років. Неодружений.

Загинув 22 травня 2015 під Луганськом (за іншими даними — під Красноармійськом Донецької області) від кулі снайпера, коли з іншим військовим йшов на пост. Похований у рідній Білокриниці 27 травня. Залишилися батьки та дві сестри.

Джерела:

• В аеропорту зустріли тіло загиблого в АТО бійця Василя Приймака // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 26 травня.
• Тернопільщина знову прощається з героєм, що загинув в АТО // Тернополяни. — 2015. — 26 травня.
• Жителі Зборівщини попрощалися із загиблим Василем Приймаком // Зборівська РДА. — 2015. — 27 травня.
• Ірина Кошіль. «Тату, якщо я не піду, то комусь іншому доведеться піти…» Василь Приймак загинув від ворожої кулі на Донеччині // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 20. — 3-9 червня.

Докладніше у статті Стефанович Віктор Володимирович

28 років, нар. 10 травня 1987 у м. Тернопіль. Боєць 8-ї окремої роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

Загинув 15 червня 2015 від осколкового поранення сонної артерії у районі села Широкиного (Донецька область).

На початку січня потрапив у Дебальцівський «котел», під час прориву бригади Роман упав з БТРа і зламав два ребра. Знову лікувався в Чорткові, Чернівцях. після лікування знову вирушив на Схід.

Востаннє мати Романа розмовляла з ним за годину до загибелі.

Загинув за невідомих обставин 22 червня 2015 (за однією із версій — ударом по голові від рук місцевих жителів) у селі Городище Луганської області. Прощання з героєм були в церкві Петра і Павла, поховали Романа Рущака в Чорткові 25 червня.

Був одинаком у сім’ї. Батько воював у Афганістані, помер у 2006. Залишилися мати Анна Василівна. Колишня дружина Анна з 9-річним сином Юрієм мешкає на Львівщині.

Джерела:

• Кошіль, І. «Мамо, добуду до року і повернуся…» / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 24 (1–7 лип.). — С. 1, 4.
• Вісті 25.06.2015 // ТТБ. — 2015. — 25 червня.
• У зоні АТО загинув боєць з Чорткова Роман Рущак // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 25 червня.
• У зоні АТО загинув боєць з Тернопільщини Роман Рущак // ZIK. — 2015. — 25 червня.

Був єдиним сином у сім’ї. Батько Володимира давно помер і мати виховувала його самотужки. Раніше служив за контрактом. Призваний за мобілізацією у квітні 2015 року.

30 липня 2015 під час виконання бойового завдання із оборони міста Дзержинськ поблизу смт Новгородське(Донецька область) отримав кульові поранення в ногу, що спричинило артеріальну кровотечу. Помер у лікарні міста Дзержинська (за іншими даними — Артемівської центральної районної лікарні^[9]) від втрати крові. Похований 2 серпня в рідному селі.

Залишилася мати.

Джерела:

• Семенина, О. Володя був дуже мирною людиною… / Оксана Семенина // Свобода. — 2015. — № 58 (5 серп.). — С. 6 — (Про важливе).
• Кошіль, І. «Я передчувала його смерть…» На війні загинув Володимир Гриценко зі Зборівського району / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 29 (5–11 серп.). — С. 1.
• Якушко, О. Врятувати не вдалося / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. — 2015. — № 63 (7 серп.). — С. 2 — (Втрати).
• Кількість загиблих внаслідок обстрілу бойовиками Дзержинська збільшилась до трьох осіб // 5 канал. — 2015. — 30 липня.
• Зборівщина у скорботі // Зборівська РДА. — 2015. — 30 липня.
• У зоні АТО загинув Володимир Гриценко з Тернопільщини // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 30 липня.
• Герой АТО Володимир Гриценко помер від поранення в ногу // Погляд. — 2015. — 31 липня.
• У Тернополі попрощалися із рядовим Володимиром Гриценком // YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 3 серпня.
• Тернопільщина втратила на Сході ще двох Героїв // YouTube // ТСН. — 2015. — 1 серпня.

Мобілізований 24 липня 2014. Після тритижневих навчань на полігоні у Виноградовому Закарпатської області, відбув у зону АТО. В січні 18 днів провів з родиною під час відпустки.

Поранений 9 липня під час обстрілів біля Станиці Луганської. Осколки від фугаса поранили живіт. У місцевому шпиталі йому витягли осколки, але в організм потрапила інфекція. Андрія перевезли до Харківського військового шпиталю, де після трьох тижнів помер 3 серпня 2015.

Поховали бійця 5 серпня у рідному селі, панахиду відправили більше десятка священиків із різних парафій району.

Залишилась дружина Леся та 19-річний син Володимир.

Джерела:

• Якушко, О. Врятувати не вдалося / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. — 2015. — № 63 (7 серп.). — С. 2 — (Втрати).
• Кошіль, І. «Йду за сина, щоб йому не довелося це пережити…» Андрієві мазуру залишалося два тижні до демобілізації / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 30 (12–18 серп.). — С. 7.
• Бойко, Р. Тривожні дзвони прощання / Роман Бойко // Свобода. — 2014. — № 60 (12 серп.). — С. 5 — (Герої не вмирають!).
• Після п’яти важких операції у госпіталі загинув боєць АТО Андрій Мазур // Тернополяни. — 2015. — 3 серпня.
• Тернопільщина зустріла ще одного Героя // YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 5 серпня.

Загинув на Луганщині 21 серпня 2015. Місце та обставини загибелі не уточнені. Тернополяни зустріли кортеж із тілом на Збаразькому КПП, панахида і прощання відбулися у військовій частині. Поховали Тараса біленького в Підволочиську.

Джерела:

• В АТО загинув боєць із Підволочиська Тарас Біленький // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 22 серпня.
• Тернопільщина прощалася ще з одним загиблим в АТО бійцем // YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 25 серпня.

Місце й обставини не уточнено. Пішов з життя під час несення служби в зоні АТО 19 вересня 2015. Похований у с. Конюхи.

Джерела:

• Тернопільщина знову у жалобі: загинув Герой АТО Олег Панченко // Погляд. — 2015. — 20 вересня.
• Тернопільщина знову несе втрати у війні з Росією: загинули лейтенант Володимир Рожелюк з Гайворонка та солдат Олег Панченко з Конюх // Про все. — 2015. — 21 вересня.
• На Тернопільщині похоронили загиблого бійця, котрий був єдиним сином у матері // За Збручем. — 2015. — 24 вересня.
• Біленький Тарас Ярославович // Книга пам’яті

Докладніше у статті Рожелюк Володимир Якович

55 років, нар. 30 травня 1960 у с. Гайворонка Теребовлянського району. Старший лейтенант, командир взводу 2-го окремого мотопіхотного батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (раніше — 2-й БТО Рівненської області «Горинь»), в/ч пп В0113.

Помер у Харківському військовому госпіталі 20 вересня 2015 від поранень, які отримав 13 вересня 2015 року, під час нападу ворожої ДРГ на взводний опорний пункт поблизу смт Луганське Донецької області.

Помер від хвороби під час лікування у військовому шпиталі 18 жовтня 2015. Похований на Калинівському цвинтарі м. Кременець.

Джерела:

• 18 жовтня згасла свічка нашого земляка Фурсика Віталія Юрійовича – учасника антитерористичної операції з 24 квітня 2015 року // Кременецька РДА. — 2015. — 19 жовтня.
• Тернополяни зустріли тіло загиблого в АТО воїна Віталія Фурсика // 0352. — 2015. — 21 жовтня.
• Тернополяни зустріли тіло загиблого бійця // YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 20 жовтня.
• Фурсик Віталій Юрійович // Книга пам’яті

Трагічно загинув 3 листопада 2015 у місті Слов’янськ (Донецька область), де дислокується 95 бригада. Похований на Алеї слави у Коломиї.

Залишилася дружина та однорічна донька.

Джерела:

• У 34-річного коломиянин, який загинув в АТО, залишилася однорічна дочка // Галка, 5 листопада 2015.
• Коломиянина Євгена Грода, який загинув у Слов’янську, поховали на Алеї слави // Коломийські вісті, 9 листопада 2015.
• Грод Євген Іванович // Книга пам’яті

В ніч на 13 листопада, під час обстрілу російськими бойовиками опорного пункту поблизу смт Зайцеве, на північ від міста Горлівка (Донецька область), двоє українських військовослужбовців дістали поранень. Інтенсивний бій з використанням стрілецької зброї і гранатометів тривав близько години. Володимир помер від поранень дорогою до шпиталю 11 грудня 2015.

Джерела:

• Унаслідок обстрілу Зайцевого загинув військовий // Лівий берег. — 2015. — 13 листопада.
• У штабі АТО розповіли подробиці бою під Зайцеве // Ліга. — 2015. — 13 листопада.
• Тернопільщина знову в жалобі. У зоні АТО загинув Володимир Магльона // Погляд. — 2015. — 13 листопада.
• Військовослужбовці 57-ї бригади попрощалися із загиблим в бою Володимиром Магленой. ФОТОрепортаж(рос.) // Цензор.Нет. — 2015. — 15 листопада.
• Магльона Володимир Петрович

Джерела:

• Тернопільська земля втратила ще одного Героя // Тернопільська обласна рада. — 2015. — 17 листопада.

Докладніше у статті Яницький Володимир Ярославович

40 років, нар. 14 вересня 1975 у м. Тернопіль. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Помер у 2-ій лікарні м. Тернополя в ніч на 22 листопада 2015 року. Похований на Микулинецькому кладовищі.

Тяжко захворів під час служби в зоні АТО. Проходив лікування в Лвівському обласному шпиталі. Помер від важкої хвороби орієнтовно 13 грудня 2015. Похований 14 грудня у Стрию.

Залишилися батьки, дружина та 21-річний син.

Джерела:

• У нас в Стрию велика втрата…
• Мій син Володимир Власюк під час перебування в зоні АТО…
• Стрияни прощалися з героєм антитерористичної операції Володимиром Власюком // Стрийська міська рада. — 2015. — 15 грудня.
• Стрий попрощався з учасником АТО.

Джерела:

• Теребовлянщина втратила ще одного солдата // Номер один, 31 січня 2016.
• У неділю Теребовлянщина попрощалася з бійцем із Золотників // Теребовлянська РДА. — 2016. — 25 січня.

Неодружений. Залишилася мати.

Джерела:

• Кременчужане встретили погибшего бойца Игоря Сенечко // Телеграф. — 2016. — 21 січня. (рос.)

Докладніше у статті Вовк Володимир Миколайович

44 роки, нар. 21 червня 1972 (у Тернополі ?). Військовий медик 58-ї окремої механізованої бригади. Капітан медичної служби, ординатор медичного відділення медичної роти.

Помер 7 лютого 2016 року в смт Очеретине Донецької області, зупинилося серце. Похований 11 лютого на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя.

Докладніше у статті Думанський Михайло Ярославович

48 років, нар. 1966 у м. Тернопіль. Стрілець-зенітник 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка).

Помер 19 лютого 2016 під час несення служби у Краматорську (Донецька область).

Загинув 20 лютого 2016 під час обміну полоненими в районі міста Мар’їнка (Донецька область) від кулі ворожого снайпера.

Залишилася дружина та двоє дітей.

Джерела:

• У Мар’їнці загинув боєць з Тернопільщини. Без батька залишилися двоє дітей // За Збручем. — 2016. — 20 лютого.
• Тернопільщина знову у жалобі // YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 22 лютого.

Докладніше у статті Питак Андрій Андрійович

34 роки, нар. 15 жовтня 1981 у м. Тернопіль. Солдат, навідник 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аемб 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів).

Загинув 1 березня 2016 унаслідок наїзду легкоброньованого автофургона «Hummer» на протитанкову міну ТМ-64. Похований 28 березня 2016 року на Микулинецькому цвинтарі Тернополя.

Докладніше у статті Горайський Юрій Володимирович

38 роки, нар. 31 липня 1977 у м. Збараж. Військовик 73-го морського центру спеціальних операцій (Очаків), стрілець-регулювальник комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти, солдат військової служби за контрактом.

4 березня 2016 під час розвідки «морські котики» потрапили в засідку російських бойовиків у районі містаМаріуполь (Донецька область). У результаті бою отримав смертельні поранення.

38 роки, нар. 2 серпня 1973 у м. Тернопіль. Військовик 8-ї роти 3-го батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів).Учасник оборони Донецького аеропорту. Демобілізований.

Після демобілізації проходив лікування та реабілітацію. Перебував у важкому стані в реабілітаційному центрі Більче-Золоте Борщівського району, помер 11 березня 2016 у реанімації о 23:20, не приходячи до тями.

Поховали Юрія Диню 14 березня на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря.

Джерела:

• Тернопілля втратило ще одного Героя // Тернопільська обласна рада. — 2016. — 12 березня.
• Раптово помер кіборг з Тернополя Юрій Диня // 20 хвилин (Тернопіль). — 2016. — 12 березня.
• Сьогодні у реанімації помер демобілізований боєць з Тернополя Юрій Диня // Тернопіль Live. — 2016. — 12 березня.
• Тернопіль провів в останню путь «кіборга» Юрія Диню (фоторепортаж)// Тернополяни. — 2016. — 14 березня.
• Тернопіль попрощався із кіборгом Юрієм Динею // YouTube // ТСН. — 2016. — 14 березня.
• У Тернополі прощалися із «кіборгом» Юрієм Динею, який помер після демобілізації // YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 14 березня.
• Тернополяни попрощалися з «кіборгом» Юрієм Динею // YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 14 березня.

Помер вранці 19 березня 2016|| у місці дислокації підрозділу бригади в районі Сєвєродонецька (Луганська область). Між трьома військовослужбовцями виник конфлікт, Ігор був побитий. З синцями, переломами ребер та грудної клітки його повезли до лікарні, по дорозі він помер. Проводиться слідство. Похований 23 березня на кладовищі в с. Присівці.

Залишилися брати, дружина та двоє дітей.

Джерела:

• Помер ще один військовий АТО з Тернопілля // TeNews. — 2016. — 19 березня.
• У зоні АТО загинув мешканець Тернопільщини // Прес-служба 44 окремої артилерійської бригади. — 2016. — 23 березня.
• Від побоїв колег по службі на передовій помер боєць з Тернопільщини // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 23 березня.
• Від побоїв колег по службі на передовій помер боєць з Тернопільщини // YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 23 березня.
• Тернопільщина попрощалася із загиблим воїном АТО Ігорем Яцундою // YouTube // ТТБ. — 2016. — 23 березня.
• Зборівщина зустріла героя АТО Ігоря Яцунду // Про все. — 2016. — 22 березня.

Докладніше у статті Стасів Михайло Ярославович

47 років, нар. 21 листопада 1968 у с. Гайворонка Теребовлянського району. Проживав у м. Тернопіль. Лікар-хірург, військовий медик 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Помер у Тернополі 1 квітня 2016 через раптову зупинку серця внаслідок тромбоемболії. Похований 4 квітня на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.

Докладніше у статті Рокіцький Сергій Дмитрович

33 роки, нар. 1981 у с. Великі Мацевичі Старокостянтинівського району Хмельницької області. Капітан медичної служби, військовий лікар 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів).

Загинув від кулі снайпера 24 липня 2014, коли рятував пораненого, під час звільнення Лисичанська.

Докладніше у статті Громовий Денис Володимирович

27 років, нар. 27 січня 1987 в с. Ємилівка Голованівського району Кіровоградської області, проживав у РосохачіЧортківського району. Старший оператор гранатомета 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади(Володимир-Волинський).

Загинув 26 серпня 2014 у бою за Іловайськ (Донецька область).

Докладніше у статті Мельник В’ячеслав Олександрович

26 років, нар. 11 грудня 1988 у с. Сєвєрний Усть-Янського району Якутії (РФ). Стрілець-навідник зенітно-артилерійського підрозділу 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув 20 січня 2015 у боях за аеропорт Донецька.

Службу розпочав у лютому. Два місяці був у Львові, пізніше у Закарпатті, а потім потрапив на Луганщину.

Загинув 12 червня 2015 від отриманих поранень. О 16:15 бойовики «ЛНР» з боку залізничного мосту (Червоний Яр) обстріляли з АГС-17 позиції сил АТО поблизу смт Станиця Луганська.

Зустрічали тіло земляка-героя 17 червня на мості між Волочиськом та Підволочиськом. Поховали Андрія Тимощука 18 червня 2015 року в с. Галущинці.

У 1998 році одружився із дівчиною Людмилою із Кунчі. У них народився син Руслан. Але життя не склалося. Вдруге одружився на Тернопільщині. Дружина Наталя народила йому сина Максима (2000 (?) р. н.).

Джерела:

• Бойовики «ЛНР» обстріляли українські позиції біля Станиці Луганської: загинув боєць // Преса України. — 2015. — 12 червня.
• В результаті обстрілу Станиці Луганської загинув військовий, ще один поранений, — Москаль // Телеканал 112. — 2015. — 13 червня.
• У зоні проведення антитерористичної операції при виконанні бойових завдань загинув Андрій Тимощук із села Галущинці // Підволочиська РДА. — 2015. — 15 червня.
• Загинув уродженець містечка Теофіполь Андрій Тимощук // Хмельницька ОДТРК «Поділля-Центр». — 2015. — 18 червня.
• [www.youtube.com/watch?v=7BOkpNtDvEc У Підволочиську попрощалися з Героєм, який загинув на Сході] // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 18 червня.
• Прощання із загиблим солдатом Тимощуком Андрієм Петровичем // Сайт УПЦ КП. — 2015. — 22 червня.
• Теофіпольщина у жалобі // Життя Теофіпольщини, № 49–50. — 2015. — 18 червня.

Докладніше у статті Шпек Руслан Олександрович

43 роки, нар. 19 квітня 1972 с. Нем’яч Бродівського району Львівської області. Командир спецкорпусу батальйону «Вікінг» при батальйоні «Айдар».

15 липня 2015 він приїхав до Києва аби в Міністерстві оборони владнати питання про перехід бійців-айдарівців до батальйону «Вікінг». Поранений близько 23:00 під Києвом (два вогнепальні поранення в груди та живіт). Помер у лікарні 17(?) липня.

Докладніше у статті Стефурак Степан Степанович

19 років, нар. 4 серпня 1995 в с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області. Боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу.

22 вересня 2014 загинув у бою з російськими збройними формуванням біля селища Піски (Ясинуватський район)під Донецьком під час мінометного обстрілу.

Виріс у родині військового. Шкільні роки Ігора пройшли в Монголії, де служив його батько. Сам же Ігор проходив строкову службу в Німеччині, потім закінчив військове училище, служив у Прибалтійському та Прикарпатському військових округах. Під час формування Збройних сил України склав присягу на вірність Українському народові і продовжив служити в Тернополі. Після завершення військової служби оселився в Кременчуці, більше 13 років працював штампувальником у пресувальному цеху Крюківського вагонобудівного заводу. Мобілізувався 31 січня 2015 року.

Загинув близько 14:55 5 червня 2015 внаслідок необережного поводження зі зброєю під час несення служби в смт Володарське (нині Нікольське) Донецької області. Поховали захисника у Кременчуці в секторі Героїв АТО Свиштовського кладовища.

Залишилися дружина, син та двоє онуків.

Джерела:

• Ще один кременчужанин загинув у зоні АТО // Вісник Кременчука. — 2015. — 7 червня.
• Загинув на бойовому посту // Зоря Полтавщини. — 2015. — 16 червня.
• Сьогодні Кременчук попрощався із загиблим в АТО бійцем // Кременчуцька газета. — 2015. — 9 червня.(рос.)
• Єлісєєв Ігор Миколайович // Книга пам’яті

Докладніше у статті Вовк Алла Юліанівна

47 років, нар. 16 лютого 1968 у с. Виноградівка Хмельницької області. Солдат, санітарний інструктор 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль).

Загинула о 13:00 18 листопада 2015 на автошляху Сєвєродонецьк — Новоайдар поблизу с. Гречишкине(Новоайдарський район, Луганська область) унаслідок ДТП.

Навчався у Заліщицькій школі № 2. Згодом вступив у Кіцманський аграрний технікум. Працював за кордоном на заробітках, одружений не був.

Помер від панкреатиту (запалення підшлункової залози) у військовому лазареті 20 жовтня 2014 — організм не витримав постійних навантажень та бойових навчань на полігоні.

Похований у Заліщиках поруч із Олегом Гульком та Орестом Квачем.

Джерела:

• Зіньківська, О. За свою землю, за Україну… / О. Зіньківська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 88 (31 жовт.). — С. 3 — (Герої не вмирають).
• Станіслав Лаврик із Заліщик помер у військовому лазареті, готуючись до відправки в АТО // Свобода. — 2014. — 23 жовтня.
• Софія Левицька. Тернопілля: у Заліщиках попрощалися зі Станіславом Лавриком // 7 Днів-Україна. — 2014. — 23 жовтня.

Помер від серцевого нападу 25 лютого 2015 на Рівненському полігоні. Поховали Романа Гогуся 27 лютого в рідному селі.

Наймолодший з п’яти братів у сім’ї. Проживав з мамою Євгенією Петрівною, сестрою і племінницею Іринкою. Був одруженим, але життя не склалося, двоє синів — Ярослав (19 років) та Володимир (22 роки) — проживають з мамою в Бучацькому районі.

Джерела:

• Кошіль, І. Не витримав навантажень і помер на полігоні… / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 8 (4–10 бер.). — С. 1.
• У Рівному в маршрутці помер мобілізований з Тернопільщини // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 26 лютого.

Помер 30 листопада 2015 після 5-ти місяців лікування від менінгіту

Джерела:

• Боєць Петро Приведа потрапив вдома у аварію. Допоможіть його врятувати // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 24 червня.
• Помер боєць з Тернопільщини Петро Приведа, який потрапив вдома у ДТП — 01 грудня // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 1 грудня.