Вчора у Токах Підволочиського району Тернопільської області відбулося грандіозне свято замку, організоване за підтримки народного депутата України Михайла Головка. Гостей заходу розважали відомі виконавці, зокрема, Lama, частували найкращі ресторатори області, забавляли майстри своєї справи. Про враження від фестивалю ділиться туристка з Хмельниччини. 

Центр Токів з повітря. До села розчистили і зробили дорогу.

Сам замок теж почистили від заростей – ще один жирний, прекрасний плюс.

Не вдалося поговорити, наскільки ця картина відповідала нещодавній реальності (вже в пізньорадянський час було зруйновано дві з трьох вцілілих башт замку).

Зараз ось стільки залишилося. Плюс сцена.

Чи таке. Ця чапля вже була в Токах – і їй фестиваль не заважав. І добре.

Раннім вечором на сцені виступали місцеві аматори, а пізнім вечором очікували на красуню LAMA.

Але й до Лами було що послухати. Дуже гарно грав.

Перед сценою стояли такі караваї. Таки караваї. таки гарні.

А от трохи далі від сцени, біля намету спонсорів, стояла пізанська вежа з застиглого сухого крему. Вона встояла і вижила.

Бо інших її сестер вже порізали на шматки і роздали бажаючим. Я не бажала, а вони й не нав’язувалися.

Майстер з Підполочиська привіз прекрасні майолікові з емаллю тарілки з видами замків – ну дуже красиві.

Там і Кам’янець, і Борщів, і Хотин, і Скалат, і Збараж, і Меджибіж. Але й ціни високі – по 850 гривень за більшу і 650 (якщо не помиляюся) за менші. Ну там 10 обжигів, по одному на кожен колір, такі речі і не можуть коштувати дешево. Але й масовими такі сувеніри теж не назовеш.
Але все одно симпатичні.

Літали ми над Токами не одні – поруч гудів пропелерами ще один коптер, більший за наш. Літав ризиковніше, нижче. Я так відверто боюся.

З різних боків політала. І відео назнімала – як завжди. Був би ще час його обробляти.

За лицарські бої відповідали “реконструктори” зі Збаража.

Ось їх табір і тир біля замку.

В них дуже симпатичний, усміхнений лідер. Розмовляла з ним того року на майже-Гольським-фесті в Чорткові.

Народу було чимало.

Окремий жирний респект – за роботу поліції. НЕЙМОВІРНО чемні, просто дивовижно. Я ще таких чемних ніде не зустрічала. Хлопці, ух, продовжуйте так і далі.

Замку вже напевно вистачить, так? Його історію та яким він був можна побачити тут.

Все, це точно вже остання.

Коли вже збиралися назад, чапля все ще мочила ніжки. Але вже в компанії качок.