Тернополянка Юлія Менська вже другий рік живе в американському місті Філадельфія у штаті Пенсильванія. До США потрапила завдяки програмі «Work&Travel». Про те, чи легко було українській студентці знайти своє місце під сонцем в Америці та втілити в життя свою американську мрію, Юля поділилася з «НОВОЮ…».
Про Америку і заробітки
– Америка – це країна великих можливостей, але лінивим там не місце. Коли приїжджаєш в нову країну, починаєш усе з нуля. Це не просто, але працелюбність, наполегливість і терпіння допоможуть подолати труднощі, – переконана Юля. – Коли приїхала, спочатку працювала в кафетерії «Dunkin Donats». Ми варили каву, продавали пампушки, робили сендвічі. Команда в нас була дуже весела, на роботу йшла з усмішкою. За годину заробляла $11. Окрім того, паралельно працювала в ресторані спочатку як хостес – тобто, зустрічала відвідувачів, проводила до столика, згодом басером – прибирала зі столиків, забирала посуд, і нарешті офіціанткою. Будучи офіціанткою, заробляла непогані гроші: за зміну, а це в середньому сім годин, – $100-300. Звичайно, було нелегко, доводилося працювати 17 год. на добу, але, попри те, ми вмудрялися знаходити час на вечірки. Студентам у Штатах нелегко, але, з іншого боку, коли ставиш перед собою мету, то помалу, але впевнено до неї йдеш. У Філадельфії познайомилася з багатьма українцями, студентами з Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Вінниці… Чула кілька історій, що декому доводилося нелегко, було дуже скрутно, не могли знайти роботу, не вистачало грошей навіть на харчі, але повертатися на Україну для них означало здатися, тому знаходили в собі сили йти далі, і нині вони мають усе.
Про американців
– Вони дуже привітні, виховані, працьовиті, готові прийти на допомогу, коли стоять у черзі, то в них на думці нема, як прослизнути, вкрасти, обдурити… Звичайно, може, мені просто трапляються добрі люди, але за той час, що я провела в США, можу зробити лише такі висновки.
Загалом в Америці зовсім інше життя, ніж у нас, там усе набагато простіше. Американці не розмінюються на дрібниці, скажімо, вони ніколи не прасують речі, кофтину можуть одягти навиворіт і так прийти на роботу… Інколи складається враження, що їм взагалі байдуже, як вони одягнуті і яка пора року надворі. А ще американці дуже розумні і майстри своєї справи. Вони ніколи не будуть робити того, чого не вміють, – на це є спеціальні служби, які приїдуть і все відремонтують чи зроблять.
Американці завжди готові прийти на допомогу. Бувало, їдемо дорогою і зупинимося відпочити, то за півгодини, мабуть, п’ятеро водіїв під’їхали і запитали, чи все у нас гаразд, чи не потрібна допомога.
Про продукти
“Перед Хелловіном такі фігурки продають чи не у кожному торговому центрі”, — каже Юля Менська.
– Продукти можна придбати різні – і американські, і українські, і польські. У місцях, де велика українська діаспора, є магазини, де можна купити і цукерки «Рошен», і кетчуп «Торчин», і сік «Садочок», і каву «Якобс», і сир «Комо»… Якщо порівняти доходи і витрати на споживчий кошик в Америці, то можна прийти до висновку, що харчуватися там зовсім недорого. Наприклад, паунд свинячого стейка коштує $2 (1 паунд – 0,454 кг, 1 галон – 3,78 л), паунд лосося – $6, галон молока – $3,95, паунд сиру провалон – $3,40, галон бензину – $1,84, батон – $2, паунд хурми – $1,3, паунд бананів – $0,4, паунд картоплі – $2-3. Отож, вдома завжди маю і м’ясо, і рибу, і фрукти, і йогурти… Не можу собі дозволити хіба що ходити в ресторани чи клуби, і не тому, що немає грошей, а через брак вільного часу. Не можу сказати, що я економлю. Звичайно, не скуповую все підряд, але не відмовляю собі, коли хочу щось смачненьке чи гарненьке з одягу. Щоб оплатити проживання, харчування, страховку на машину, розваги, мені достатньо $30 в день. Якби було більше вільного часу, думаю, тратила б більше (усміхається – авт.)…
Про лікарню
– Хворіти в Америці неймовірно дорого. Якось я застудилася і в мене запалилася гланда так, що півобличчя спухло. Я не знала, в чому причина, бо виглядало воно страшно і боліло. Довелося поїхати в лікарню. Мене відразу відвели в окрему палату, поклали в ліжко. Потім почалося обстеження – видавалося, що зробили мільйон аналізів. Усі п’ять чи шість годин, що провела в лікарні, лікарі і медсестри усміхалися, поводилися дуже привітно, і жодного слова про мій діагноз не сказали, поки не отримали результатів усіх аналізів. У палаті був телевізор, мені дали пульт, щоб перемикати канали, і показали кнопку, яку треба натиснути у разі необхідності, і до мене хтось підійде. Потім лікар сказала, що в мене запалена гланда, виписала антибіотики, стероїди для зменшення набряку. Медсестра сказала, що за деякий час мені надійде рахунок. Через місяць він і справді надійшов – 9 тисяч доларів, я мало не зомліла, але все-таки дочитала до кінця. Так ось, оскільки я студентка і страховки в мене немає, то лікарня робить мені знижку у розмірі 8,5 тис. доларів і допомагатиме мені оформити страховку.
Про американську мрію
– Я б хотіла залишитися в Америці. Тепер збираю гроші на навчання в коледжі. Хочу отримати тут освіту, а там – час покаже. Упевнена, що з дипломом бакалавра чи магістра американського вишу знайду своє місце будь-де. Головне, що у мене є впевненість у завтрашньому дні, плани на майбутнє, і те, що мене завжди підтримує моя сім’я! Моя американська мрія – це вивчитися і отримати хорошу роботу. А ще хочу перевезти до Америки свою сестру і батьків.
Авторка статті просто не знає, яким коштом дістається Америці все оце “благополуччя”.
Бо ціна доволі велика – за це розплачуються країни, які мають в обороті в своїй економіці долар. Адже долар це не державна валюта, а приватна. Відповідно контролю за її друком з боку держави як такого нема. Американці залишають в себе скільки їм потрібно щоб не почалася інфляція, а за решту імпортують потрібні їм ресурси/товари/паливо/т.д. Тобто барель нафти Америці обходиться не в 40+ доларів, а в скільки коштує надрукувати ці 40+ доларів (імхо десь десяток центів). Звичайно на такому допінгу можна і ціни в магазинах тримати низькі. Нехай би США купляли все за валюти виробника, то ситуація була б така ж як і у нас.
Тому для любителів США потрібно пам’ятати, що халява не триває вічно. Рано чи пізно вона закінчиться і тоді будете лікті кусати і проситися назад.
А Ви,Ярослав,чим і де заробляєте на хліб з маслом ? Коли кожен день дивишся, як кожне, що дірветься до корита, хоче тебе об..єгорити, а відірвати від корита його вже практично не можливо, то читаю Вашу пропоганду і згадую радянські часи.
Тоді теж нам казали,що все було погано в капіталістів. Але ж чомусь нащадки тих, що нами керують, вчаться і жити планують в тому ж капіталістичному світі. А самі вони намагаються докрасти і приватизувати те, що не встигли “папєрєднікі”.
Пропоганду? 🙂 Гірку правду.
Я не кажу, що там все погано, але нехай знають на що їдуть. В обмін на блага емігрант немає іншого вибору як асимілюватися. Діти економічних емігрантів, як правило, вже втрачають зв’язок з своїм народом. Тут цварто згадати декілька приказкок – “Всюди добре, а дома найліпше”, “Грудка рідної землі дорожча за золото”, “Ліпше своя сяка-така хата, як чужа хата”, “Людина без рідної землі, як соловей без гнізда”. Хоче людина жити на чужині – її право, але розказувати байки, що там рай, не варто.
Я інженер-електронік якщо Вас так це цікавить.
Доброго дня, Ярославе! Ви дуже помиляєтесь! Я живу в Америці вже три роки, приїхала до мами яка виграла грін карту і хочу сказати, що Ви собі навіть приблизно не уявляєте скільки ці ж імігранти допамагають Україні! Американська діаспора відсилає в Україну спорядження для АТО, ліки, а також в Америку за власний кошт перевозить поранених і тут лікує! Я вже мовчу про те які величезні гроші ідуть на допомогу розвитку освіти і культури! Я сама не уявляла допоки не побачила це на власні очі! На мою думку, ці емігранти більші українці, ніж ті які тільки плачуть як погано нічого не роблять щоб якось виправити ситуацію!!! Українська діаспора в Америці говорить краще на українській мові чим ті хто зараз живе в Україні і називає себе українцями! Я живу в місті Бостон і такої кількості українських культурних заходів ви би не побачили в більшості українських міст! Тому прошу не потрібно робити закиди “америкснським емігрантам”! Я приїхала сюди реалізуватись як профисіонал і ні на мить не буду забувати звідки і хто я і 90% українців які проживають в США я впевнена думають так само!
Я впевнений що кожен хто їде туди добре знає на перед що його очікує. Ви мабуть заздрите що дівчина живе щасливо і інтересно там. А ви на дивані тільки остроумнічаєте . А толку ніякого для вашої сімї так і немає :)))) ковтайте слинкку ) а дівчині удачі і сили в досягненні мети ))
не тринди, в Германіі те ж саме, а в Швеціі чи Норвегіі ще краша ситуація.
а хто забороняє продавати в Америку нафту за Евро,чи рублі,а може за гривню??? смішні Ви,надивилися пропаганди рускої і пробуєте “мудрі” коментарі писати-:))))) ,а стаття цікава,дівчина молодець!!!!!! ,бажаю їй успіхів в завоюванні Американскої мрії!!!!
Ярославу не відкрили візу в США, того він і біситься 🙂
Не парся, збирай документи і пробуй на Польщу, поки сезон не закінчився 😉
Візу?:D Не просив і не збираюсь.
Гірька правда у тому, що ці держави вміють розподіляти видатки на відміну від післярадянських республік, де 80% бюджету розкрадаеться.
З усім згоден Ярослав. Ви мудра людина.
В принципі написано правдиво….але з одним тільки не згідний. .. ціни трішки не сходиться….якщо витрачати на житло, машину і розваги $30 в день…то в сумі виходить $900.00…і це щось дуже мало….Бо житло у великих містах починається з $1200.00 за місяць проживання (хіба якщо з кимось ділитися то буде дешевше)…+ страховка на машину….Як мінімум $180.00 в місяць для водіїв з “свіжими” американськими правами….+ світло, газ, інтернет, телефон = мінімум $250.00 на місяць….+ медична страховка = мінімум $200.00….і того в сумі виходить $61.00 в день (і це ще без харчування)…..і ще…не так часто заробляється $300.00 в день працюючи офіціантом (таке переважно стається тільки по святах)…в середньому можна заробити $100-150…і тобі не дозволяють робити більше як 3 повних дня…Щоб не оформляти як “фул-тайм” працівника….Це факти і власного досвіду.
Але по мимо того сказаного, я дуже люблю Америку, її культуру, і дуже вдячний за можливості які надаються кожному приживаючиму в Америці!
Pound – це фунт (міра маси). Принаймні англо-українські словники так подають переклад цього слова.
Pershuj komentar ne vidpovidae dijsnosti, bilshe togo- vin absolyutno nemae sensy. Shanovnuj Jaroslav, ne pushit togo, chogo ne znaete, dezinformyyuchu tsum lyudej.
Koluvannia valyutu ta indeksy infliatsii zhorstko kontrolyuetsia by Federal Reserve Bank, yakuj mae v svoemy rozporiadzhenni “armiyu” analitukiv, yaki zburayut informatsiy z ysix finansovux zvitiv kozhnoi kompanii, sho e zareestrovanoyu. I vonu podayut kvartalni tsufru dlia peregliady i zatverdhennia bankivskux vidsotkiv, yaki e osnovnum istrymentom regylyuvannia importy-eksporty.
A stattia divchunku- tse veselkova istoriya molodoi stydentku, v yakoi she vse zhuttia poperedy. Tse tak samo, yak napusatu pro Ykrainy sho tam najvrodluvishi zhinku i rodyucha zemlya. A reshta de? Faktu, realii, statustuka, rozbir kozhnoi galyzi na detalnishuj analiz.
Ya v Amerutsi 16, z vushchoyu osvitoyu z ixniogo ychbovogo zaklady.
Poku ne poidete i ne sprobyete – ne chutajye statej pro Ameruky! 🙂
Slava Ykraini!
Slava Yktaini!
Програма обміну “Work&Travel” розрахована від 2,5 до 4 місяців.На якій підставі дівчина знаходиться вже рік в Америці невідомо.Ну і мрії в справжній поцреотів перевезти до америки сестру і батьків говорять про те,що срали вони на Україну.
А ти, клоун, щось зробив корисного для України? Чи зараз почнеш собі медалі чіпляти за те чого не робив. Таке дрантя як ти тільки і вміє гавкати як та смердюча приблуда. Та дівчина, можливо, передала в Україну більше грошей, ніж ти в своїх руках тримав.
Ти Canadian сявка,про себе напиши.Де ти живеш і на кого ти працюєш.А дівчина,хай хоч міліони передає в Україну,нехай тільки податки сплачує в Україні.
Я проживаю в штаті Вісконсін мені дуже подобається Америка , і щось автор цієї статті помиляється з цінами , так звичайно продукти в магазинах тут не є дорогі , но таке як апартамент , страховки ( на машину , на лікування ) це не є дешево , звичайно це ще залежить від місті в якому проживаєш наприклад в чікаго ціни дорощі чим в мілвокі . Щоб щось добитися в америці потрібно працювати дуже важко , но це реально добитися щось тут , а в україні як працюєш дуже важно і нічого ! Українці як в америці вони патріоти своєї країни , а в америку вони поїхали не тому що “срали на свою країну ” а тому що хочу кращого майбутнього для себе або своїх дітей а тут це можливо ! Тут Україні роблять для своєї країни багато , нещодавно організація ” Україні в Вісконскні ” возили американських лікарі в україні , і повірте це коштує не дешево ! І також допомагають чим можуть хлопцям на фронті ! До того як я поїхала в сша я навчилась в ” харківськівській національній академії Ярослава мудрого ” і один викладач з англійської мови Який не хотів допускати мене до сесії тілки тому що я не збиралась платити за хороший бал сказав мені такі слова ” твоє місце йти дворником працювати в не тут навчатись ” я кинула навчання там і поїхала в Америк , мене питають шкодую я а ні капельки , зараз я працюю в ювелірному магазині навчаюсь в коледжі ( на адвоката ) і тут викладачам всерівно хто твої батьки вони дивляться на те що ти знаєш і взятки тут не проходять ! І коли мене питають з відки я , Я Гордо Відповідаю Що Я З України !!!
Я можу сказати за більшу частину українців в сша , що ми пам’ятаєм свою батьківщину ми гордо говорим хто ми і з відки ми , і ми пробуємо допомогти україні як можемо !!!
Всі,хто поїхав за кордон для “кращого майбутнього для себе або своїх дітей” – зрадники,які не хочуть розбудовувати свою країну.А своєю волонтерскою діяльністью під знаком допомоги хлопцям на фронті,вони сприяють геноциду українців на сході України.А на викладача,який нагрубив Вам і вимагав хабар,треба було подати до суду позовну заяву,а не втікати в Америку.Так шо живіть собі тихо і мирно в америці і забудьте,що в вас є Батьківщина,яку ви зрадили.
Щирі українці блять…