Важко уявити, що колись давно на місці куточка відпочинку і спокою в самому центрі старого серця Тернополя вирувало активне громадське життя в стінах поштового відомства. Адже тоді (в XVII столітті) на місці майбутнього скверу стояла гордість і краса міста – будівля його управління.

Провідну роль у суспільному житті Тернополя будівлі магістрату з невеликим прикрашеним білими вазонами і фонтаном прилеглим парком судилося виконувати аж до доленосних років Другої світової (1939 – 1945 рр.), коли разом з польським підданством назавжди канули в Лету і райський куточок, і статуя хлопчика, і сама будівля.

Простір, що відкрився в післявоєнні роки після руйнації, вирішено було згідно генерального плану не забудовувати, а зеленою килимовою доріжкою вистелити підступи до майбутньої Театральній площі. Так що в самому центрі старого міста незабаром з’явилася ще одна зелена перлина – сквер, який після спорудження тут в 1959 р. пам’ятника Олександру Сергійовичу Пушкіну, отримав його ім’я.

За матеріалами zabytki.in.ua.

Фото з сімейного архіву В. Сун