У краєзнавчому музеї діє виставка «Акторська планета Володимира Ячмінського», присвячена вона 80-річчю відомого актора, народного артиста України, – розповідають в прес-службі обласної ради. 

Окремими розділами скомпоновано особисті документи, світлини, котрі розкривають творче сходження актора та приязні взаємини з відомими діячами культури: Богданом Ступкою, Федором Стригуном, Олегом Мосійчуком, Мирославом Коцюлимом, Вірою Самчук, Борисом Репкою, Григорієм Шергеєм тощо. «Насиченість» ролями Володимира Ячмінського підтверджують програми спектаклів: «Жарти-жартами», «Роксолана», «Ревізор», «Гуцулка Ксеня» та фотофрагменти вистав. Представлено також костюми дійових осіб, у яких Володимир Ячмінський зіграв: п’єси – «Мартин Боруля», «Сватання на Гончарівці», «Хазяїн».

Довідково:

Ячмінський Володимир Дмитрович (нар. 15 червня 1936, м. Харків) — український актор, співак (тенор). Народний артист України (1996). Премії імені Миколи Садовського (1996) та імені Леся Курбаса (2004).
Закінчив студію при Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (1961, майстерня Б. Тягна). Будучи актором від Бога, Володимир Дмитрович дотепер радує глядача величчю свого таланту.
Виступає на сцені Тернопільського українського музично-драматичного театру (п’єси: «Наталка Полтавка», «Хазяїн», «Влада пітьми» та інші.).

Зіграв понад 300 незабутніх ролей, серед них: Іван Непокритий («Дай серцю волю» М. Кропивницького), Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Феноген, Боруля, Терешко («Хазяїн», «Мартин Боруля», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Аким («Влада темряви» Л. Толстого),
Шашамока («Дім божевільних» Дж. Скарпетті), Дмитро («Ой не ходи, Грицю» М. Старицького), Оверко («Фараони» О. Коломійця), Журден («Недоумкуватий Журден» за М. Булгаковим), Малахій Стакан чик, Зброжек («Народний Малахій», «Маклена Ґраса» М. Куліша), Ґірі («Кар’єра Артуро Уї» Б. Брехта).

Знімався у кіно- та телефільмах: «Дай серцю волю», «Чортова дюжина» (1970), «Камінний господар» (1971, Сганарель), «Вершники» (1972, Чавдар), «Квартет Ґварнері» (1977), «Прощайте, фараони!» (1978, Оверко), відеофільмі «Мартин Боруля».