Коли на Сході України триває війна, коли «оживають» серця українців, прокидається сплячий патріотизм, надійною опорою для воїнів стали волонтери. Ці люди жертвують собою, власним здоров’ям, нерідко і сім’єю, щоб допомогти. У них як на війні – свої завдання, цілі та одна мета на всіх.
Про нелегку долю волонтерів на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» розповіла Лілія Мусіхіна.
«Нас ніхто ні про що не просив. Нам ніхто нічого не наказував. Все, що ми робили і продовжуємо робити – ми робимо з любові. До людей, до своєї землі. До своєї країни. Для держави нас нема. У нас нема жодних соціальних гарантій. Ніхто не платитиме нам пенсій, ніхто не лікуватиме наші надірвані нерви та зболені серця, наші грижі, зароблені при завантажуванні фур… У нас ніколи не буде навіть статусу «учасника війни», бо коли писали закон, нас ще не було. Та й війни не було. Принаймні, відкритої. Для нас нема навіть визначення. У світі словом, яким називають нас, іменують тих, хто безоплатно вигулює песиків та у вільний від роботи час носить горщики у будинках для перестарілих. Ми не військові і не цивільні. Ми багато втратили, але багато й знайшли. Вороги називають нас «пособниками». А ми – ми просто є. Бо ми – лише маленька часточка рідної землі. І ми – вільні», – висловилася Лілія Мусіхіна.
Детальніше про роботу всеукраїнської волонтерської мережі «Вільні люди» можна дізнатися переглянувши відео:
Залишити відповідь