Кохання не має меж. Він з Прикарпаття, а вона з Луганщини. Сьогодні на очах в усієї військової частини Василь став на одне коліно і попросив руки Ірини. Бачили романтичну подію і журналісти Т1 Новини.

За щоденним сценарієм 44 бригада о 14.00 шикується на плацу. Все йде за регламентом, але от командир викликає до себе солдата Данилову.

Через декілька секунд з’являється Василь . Він стає на одне коліно і просить руки та серця коханої.

Він з Прикарпаття, а вона з Луганщини. Познайомилися у Тернополі. Хоч знайомі всього декілька тижнів, кажуть, з першої зустрічі зрозуміли, що створені один для одного. Наречена розповідає, про пропозицію навіть не здогадувалась, а коли її викликали зі строю думки були зовсім іншими.

– Це було звісно страшно. Я ж ніби нічого поганого не зробила, – каже наречена, військова Тернопільської 44 артилерійської бригади Ірина Данілова. – Недавно знайомі. Я приїхала з учєбки… Сподобались один одному.

Для Василя сьогодні найбільш емоційний день у житті. Чоловік каже, не спав всю ніч і весь час думав про кохану. Зізнається, за 45 років ніколи так не хвилювався.

– Це перший раз. Я ніколи раніше таких вчинків не робив. Це перший мій вчинок такий, – зізнається наречений військовослужбовець Тернопільської 44 артилерійської бригади Василь Дроздюк.

Допомагали Василеві організовувати пропозицію усією бригадою. Юля Шкурга розповідає, дізналися про освідчення напередодні ввечері, тому одразу розпочали підготовку. В першу чергу разом з друзями Василя обрали каблучку для нареченої, а сьогодні вранці замовили квіти.

Молодята за весілля ще не думали, але в бригаді жартома кажуть, якщо буде потрібно, то тут і весілля відгуляють і хрестини справлять в цих стінах.

Після одруження молодята не збираються покидати службу, адже для кожного з них армія вже стала частинкою життя.

Христина Луцик, Віталій Куземко, Павло Верхолюк, Т1 Новини