23 квітня у Тернополі помер політв’язень ГУЛАГу, підпільник ОУН Михайло Баканчук.

Мав псевдо “Антон”. Про його смерть повідомили рідні, пише Gazeta.ua.

Михайло Баканчук народився 27 листопада 1930-го в Горинці, нині Кременецького району на Тернопільщині. Закінчив Київський технікум електротранспорту і громадських споруд.

У 1946-1947-х співпрацював із надрайонною реферантурою Служби безпеки ОУН на Кременеччині. Член ОУН із серпня 1947-го. Був наближений до тернопільського надрайонного провідника Івана Комара – “Олеся”. Брав участь у кількох операціях СБ з боротьби із агентурою МГБ, зокрема й у так званій “Справі “Долоні”.

Після арешту 1948-го Військовий трибунал Тернопільської області засудив його на 25 років виправно-трудових таборів. Відбував ув’язнення в місті Норильську (нині РФ). 1953-го за участь у Норильському повстанні політв’язнів засуджений ще на 5 років ув’язнення. “БУР – барак посиленого режиму – був моїм частим готелем”, – згадував пізніше Баканчук.

Звільнений 1956-го без дозволу на прописку в Західній Україні. Жив і працював на Донбасі та в Кривому Розі. Від 1960 — у. Кременці. У 1973-1983-х — головний інженер на комбінаті хлібопродуктів у смт Рокитному на Київщині. Від 1983-го — у місті Тернополі.

Член Народного руху України із 1989-го, Спілки політв’язнів і репресованих — із 1991-го, Конгресу українських націоналістів — із 1992-го. Реабілітований у 1997 році. Кавалер Ордена “За заслуги” 3-го ступеня із 2007 року.

Багато інтерв’ю завершував словами: “Всієї інформації я вам не можу розказати, бо я давав клятву перед організацією берегти цю таємницю, і вона піде зі мною в могилу…”.